Андрі́й Миха́йлович Шуля́р — український архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970).
Біографія Народився 15 грудня 1918 року в родині Михайла та Катерини Шулярів у селі Майдан, тепер Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна. Батько працював керівником будівельно-експлуатаційної бригади на залізниці.
Наймолодший син Андрій Шуляр закінчив середню школу у Станіславові. 1936 року вступив на загальний відділ Державного інституту пластичних мистецтв у Кракові. Там же брав участь у діяльності українського студентського гуртка «Зарево». Із початком Другої світової війни перервав навчання і виїхав до Підляшшя, де працював сільським учителем, а пізніше — директором школи. До школи відносились села Полоски, Малашевичі, Стиренець, Заболоття. 1942 року вступив до Львівського політехнічного інституту. 1947 року закінчив інженерно-будівельний факультет, архітектурний факультет (в Івана Багенського). У 1947—1950 роках працював архітектором Львівського філіалу «Діпроцивільпромбуд». У 1950—1953 роках — архітектор, головний інженер Облпроекту. У 1953—1980 роках був начальником управління із справ будівництва та архітектури Львівського облвиконкому, головним архітектором Львівської області. Від 1953 року — член Спілки архітекторів УРСР, від 1980 — відповідальний секретар Львівського відділення. Член правління Спілки архітекторів України та спілки архітекторів УРСР. Заслужений архітектор УРСР, почесний член Української академії архітектури. Очолював дирекцію Будинку творчості «Свірж». Автор понад 50 робіт з благоустрою військових цвинтарів, спорудження обелісків, архітектури малих форм, архітектурно-скульптурних композицій на могилах визначних людей у Львівській області та за її межами.
Помер 20 липня 2010 року у Львові. Похований у родинному гробівці на 42 полі Личаківського цвинтаря.
Діяльність Автор проектів будівель у Львові, зокрема гуртожитку на вулиці Мечникова (1952, нині пологовий будинок), гуртожиток Гірничого технікуму на вулиці Тарнавського (1954), адмінкорпуси Електролампового заводу на вулиці Тургенєва (нині Героїв УПА). Корпуси Вагоноремонтного заводу в Стрию. За проекти в селі Вузлове Львівської області нагороджений 1986 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка.Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 177. Архітектурна композиція пам'ятника Іванові Франку у Львові 1964 року. Провадив активну пам'яткоохоронну діяльність. Під його керівництвом у Львові відновлено Порохову вежу, Королівський арсенал, купол Домініканського костелу, дерев'яні конструкції та дах Єзуїтського костелу. Взяв участь у реставрації Олеського та Свірзького замків. Співавтор генеральних планів міст Львова, Сокаля, Шептицького, Трускавця. Пам'ятник на могилі Корнила Устияновича в селі Довге Дрогобицького району (1970, скульптор Степан Дзиндра). Пам'ятник на місці бою німецьких і радянських військ 1941 року в смт Великий Любінь Львівської області. Споруджений 1973 року, скульптори Степан Дзиндра і Євген Дзиндра.Памятники истории… — С. 324. Пам'ятник «Слава праці» в селі Балучин (1967, скульптор Яків Чайка)Памятники истории… — С. 323., пам'ятник на честь 50-ліття Жовтня в місті Сколе (1967, скульптор Яків Чайка)Памятники истории… — С. 337., Володимирові Леніну в Куликові (1974, скульптор Іван Якунін)Памятники истории… — С. 332., Великих Мостах (1975, скульптор Олександр ПилєвПамятники истории… — С. 339., є також версія про 1974 рік), Старому Самборі (1983, скульптор Петро Мазур).Памятники истории… — С. 340. Пам'ятник на могилі радянських солдатів і Т. Сорокиної у Східниці (1969, скульптор Лука Біганич).Памятники истории… — С. 321. Пам'ятник на честь 50-річчя Жовтня в Буську (1973, скульптор І. Тітко). Пам'ятник загиблим у селі Соколівка Буського району (1974). Праці з питань містобудування та історії архітектури.
Примітки
Джерела
Андрію Шуляру 85 // Архітектурний вісник. — 2003. — № 3 (19). — С. 20—21.
Література Дзядик Н. Перші випуски архітектурної спеціальності Львівської політехніки післявоєнного періоду (1946–1951 рр.) / Наталя Дзядик, Роман Липка // Архітектурний вісник. – 2002. – № 2. – С. 14-21. Шуляр Андрій та його внесок у розвиток архітектури, містобудування, збереження архітектурної спадщини Львівщини : матер. конф.; Львів; 13 грудня 2018 р. : До 100-ліття з дня народження / [відп. за вип. М.В. Бевз; за ред. В.А. Шуляра]. – Львів : Львівська політехніка, 2018. – 88 с. – ISBN 966-941-261-4. Шуляр, Віталій. З історії фахових об'єднань архітекторів Львова / Віталій Шуляр // Народознавчі зошити. — 2018. — № 4. — С. 886-901.