Володи́мир Тимцюра́к (18 червня 1889, с. Пійло, Калуський повіт, Австро-Угорщина — 11 листопада 1980, Чикаго, США ) — український громадський діяч родом із Калущини (Галичина), правник. Лицар Воєнного хреста УНР (25 лютого 1964).

Життєпис

Володимир Тимцюрак народився 18 червня 1889 року в селі Пійло, повіт Калуш у сім'ї греко-католицького священника. У 1907 році закінчив гімназію у Львові, потім — правничий факультет Львівського університету. 1913 року закінчив школу для резервових старшин.

Під час першої світової війни воював у званні четаря, а згодом поручника. Був поранений був на російському фронті. Після одужання призначений до штабу 119-тої прусської дивізії як перекладач і старшина зв'язку з цивільним населенням. Восени 1919 року був переведений до штабу 25-го кор­пусу австрійської армії, до якого належав і Легіон УСС. Був референтом для справ Легіону УСС.

Сотник УГА (начальник загального відділу в Державному секретаріаті військових справ, ад'ютант Євгена Петрушевича, член військової місії УНР до польського уряду у Варшаві).

По закінченню першої світової війни працював директором «Українбанку» у Любпині та Львові. У 1940–1941 роках представник УЦК у Люблінському дистрикті, потім у Граці.

Після другої світової війни на еміграції у США в Чикаго.

Володимир Тимцюрак помер 11 листопада 1980 року в Чикаго. Похований на цвинтарі Св. Миколая в Чикаго.

Примітки

Література

Посилання Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях