Украї́нський сою́з хліборо́бів-держа́вників (УСХД) — союз, створений як об'єднання українських монархістів заходами В'ячеслава Липинського і Сергія Шемета у Відні (1920), а також з участю Дмитра Дорошенка, Миколи Кочубея, Адама Монтрезора, Людвіга Сідлецького й Олександра Скорописа-Йолтуховського.

Ідеологія В'ячеслав Липинський — заснував консервативну школу в українській політології. Походження його певною мірою спонукало до обґрунтування ідеї активної участі української шляхти в політичному та національному відродженні української держави. До революції 1917 року в його творчості ще проглядаються тенденції, близькі до народництва. Однак навіть тоді й пізніше Липинський як представник своєї верстви перебував на консервативних позиціях. Після 1917 року він не приєднався до Центральної Ради, натомість активно підтримав Гетьмана Павла Скоропадського, оскільки монархічна ідея була йому ближчою.

Особливістю і позитивним елементом національного консерватизму Липинського була ідея політичної інтеграції як засобу творення незалежної національної держави. Нація для нього — це всі громадяни держави. Націоналізм Липинського зводиться до того, що українці відрізняються від інших народів лише своєю політичною інтеграцією. Інтегровані на ґрунті етнокультури і національної самосвідомості, вони повинні згуртовувати всі народи в одне ціле. Поряд з цим важливою складовою його національного консерватизму можна вважати ставлення до ідеології, яку він виводить із народних традицій та звичаїв, зокрема з державного досвіду гетьмансько-козацьких часів, високої етичної культури хліборобської спільноти, вважаючи її рушійною силою національного відродження України.

Суттєвим внеском Липинського у політичну науку є його типологія та аналіз форм державного устрою. За його схемою, існують три основні типи державного устрою:

«демократія» «охлократія» «класократія»

Найприйнятнішою для України Липинський вважає «клясократію» — форму державного устрою, яка відзначається рівновагою між владою і свободою, між силами консерватизму і прогресу. В основу такого устрою повинна бути покладена правова, "законом обмежена і законом обмежуюча" конституційна монархія. На чолі держави має бути монарх (гетьман), влада якого передається в спадок і є легітимною.«Ідея Українського Гетьманства – це ідея нового монархізму і нового аристократизму.. Ми не хочемо повороту помершого монархічного ладу, ані відродження монархії в її минулих, виродившихся формах… Гетьманство – це символ єдности Української Нації і сили Української Держави, персоніфікований в особі традиційного, національного, дідичного Гетьмана. Воно стоїть понад всіми кастами, партіями, клясами, і до нікого в нації спеціяльно не належить так само, як не може до когось спеціяльно належати і чиїмсь монополем бути само традиційне поняття Української Нації... Гетьманство – це нова форма державного життя нашої Нації, яку ми для синів і нащадків своїх тяжкою працею, жертвами й посвятою ще повинні допіру створити…». «Нема іншого виходу з цієї нашої національної трагедії і цієї нашої споконвічної руїни, як тільки ідеологічне та організаційне відродження українського консерватизму і возстановленний власними силами його точки опори Гетьманства...»

Історія Ініціативна група щодо заснування Українського союзу хліборобів-державників складалась з Дмитра Дорошенко, Миколи Кочубей, Сави Крилач (Людвіга Сідлецький), Вячеслава Липинський, Олександра Скоропис-Йолтуховський, Михайла Тимофіїв та Сергія Шемет.

Діяльність Після оголошення Союзом «Відозви до українських хліборобів» у травні 1920 вийшла за редакцією В'ячеслава Липинського вийшла перша книга органу УСХД збірка «Хліборобська Україно», у якій він опублікував також свої «Листи до братів-хліборобів», що являли собою виклад гетьманської ідеї і політичної програми (ідеал — класократія із обмеженою монархією).

У грудні 1920 члени Ініціативної групи підписали статут і регламент, які визначали орденський характер УСХД з триступеневим членством: співробітники присяжні (з Радою присяжних), дійсні й однодумці. Очолював Раду присяжних В'ячеслав Липинський, членом Ради з 1921 також гетьман Павло Скоропадський.

З 1922 року УСХД очолиив Павло Скоропадський, ідеолог В'чеслав Липинський. УСХД створює свої відділи у Польщі, Чехії, Німеччині, Югославії та Туреччині.

Учасники До складу союзу під час першого установчого з'їзду входили: Іван Леонтович, гетьман Павло Скоропадський, В'ячеслав Липинський, Людвіг Сідлецький; стоять Михайло Тимофіїв, Микола Кочубей, Адам Монтрезор, Андрій Білопольський, Михайло Савур-Ципріянович, Ігор Лоський, Володимир Залозецький, Сергій Шемет, Олександр Скоропис-Йолтуховський.

Видання

Розходження Наприкінці 1930-х відбуваються розходження пов'язані з тим, що В'ячеслав Липинський вважав гетьмана символічною фігурою, яка цей рух представлятиме, але не буде його справжнім лідером. Вчений прагнув перебрати керівництво рухом або персонально, або через людину, якій би він довіряв. Проте Павла Скоропадського не задовольняла роль представницького голови і він здійснював самостійні політичні кроки, які стали протиріччям до поглядів В'ячеслава Липинського. Натомість, В'ячеслав Липинський пояснював причину конфлікту у тому, що гетьман робив окремі політичні кроки які суперечили політичної принциповості та ідейній чистоті гетьманського руху. Поштовхом для цього стала «будапештська справа», пов'язана з тим, що гетьман відрікся від прав України на Закарпаття. У листі до відомого львівського адвоката Роман Метика Липинський зауважує:

У відповідь оточення Скоропадського звинуватило Липинського в амбіційності та диктаторстві. Після того В'ячеслав Липинський зближується з Василем Вишиваним.

У висліді розходжень з берлінським гетьманським центром В'ячеслав Липинський проголосив у вересні 1930 ліквідацію УСХД і заснував Братство українських класократів-монархістів, гетьманців, яке діяло недовгий час.

Більшість активних гетьманців не погодилася з рішенням Липинського, і по його смерті (1931) Рада присяжних відновила діяльність під головуванням Йосипа Мельника. Формально УСХД ліквідовано (без участі Павла Скоропадського) на засіданні Ради присяжних у Варшаві 1 липня 1937. Замість УСХД гетьманський центр оформив у вересні 1937 Союз гетьманців-державників (УСГД).

Статут та регламент

Див. також Союз гетьманців-державників Знак Союзу гетьманців-державників Український консерватизм

Література та джерела Микола Міхновський. Кантата "Самостійна Україна"

Посилання