Уманський Моріц Борисович (, Житомир — 19 грудня 1948, Київ, УРСР) — український радянський художник театру і кіно, член Спілки художників УРСР.
Біографія Народився 1907 року у Житомирі.
В 1923–1926 роках навчався у Київській мистецькій індустріальній професійній школі у К. Трохименка і М. Козика, у 1926–1930 роках — у Київському художньому інституті у В. Татліна та К. Єлеви.
З 1931 року працював на Київській студії художніх фільмів.
Помер 19 грудня 1948 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9).
Творчість
Театральні роботи Оформлював у Київському театрі імені І. Франка: «Украдене щастя» І. Франка (1939); «Маруся Богуславка» М. Старицького (1945); «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1948) та інше. У Київському театрі російської драми: «Камінний господар» Лесі Українки (1946) й інше.
Фільмографія Оформив кінокартини: «Помилка інженера Румянцева», «Вирішальний старт», «Океан» (1932), «Любов», «Роман міжгір'я» (1933), «Кришталевий палац», «Молодість», «Останній порт» (1934), «Чарівний сад», «Іван Іванович» (1935), «Суворий юнак» (1935, у співавт.), «Я люблю» (1936), «Щорс» (1939), «Визволення» (1940), «Вітер зі Сходу» (1941), «Олександр Пархоменко», «Партизани в степах України» (1942), «Нескорені», «Українські мелодії» (1945), «Подвиг розвідника» (1946), «Третій удар» (1948), «Украдене щастя» (1952).
Створював ескізи для «Союзмультфільму» і «Мосфільму», кіноплакати, декорації театральних спектаклів («Справа честі», «Загибель ескадри», «Украдене щастя» тощо).
Відзнаки Лауреат Сталінської премії (1948; за фільм «Подвиг розвідника»). Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.
Література
Митці України. К., 1992. — С.595; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.598; Моріц Уманський. Каталог виставки творів. Київ, 1982.
Посилання
«У титрах значився». Віталій Ільєвич «Дзеркало тижня» № 19, 19 травня 2007 Фільмографія на Кіно-Театр.ру