Український генеральний військовий комітет — найвища військова установа України«підросійської» у травні-листопаді 1917 року.

УГВК утворений у травні 1917 року на І Всеукраїнському Військовому З'їзді для координації українського військового руху, поширення українізації військових частин російської армії і флоту. Делегати УГВК ухвалили, що цей орган підпорядковується УЦР та не визнає над собою влади Тимчасового уряду та загальноросійського військового командування.

Склад УГВК

Перший склад УГВК

В. Винниченко, С. Петлюра, генерал-майор М. Іванів, полковник І. Луценко, полковник О. Пилькевич, полковник В. Павленко, підполковник Ю. Капкан, підполковник В. Поплавко, поручник А. Чернявський, пор. М. Міхновський, хор. А. Певний, хор. В. Потішко, хор. М. Полоз, хор. Ф. Селецький, військовий урядовець Іван Горемика-Крупчинський, солдати Степан Граждан і Д. Ровинський, матрос С. Письменний.

У червні 1917 до складу УГВК залучено: генерал-майора Л. Кондратовича, полк. О. Жуковського, пполк. Матяшевича, пполк. О. Сливинського, сотн. С. Білецького, сотн. Г. Глібовського, пор. В. Кедровського, пор. М. Левицького, пор. П. Скрипчинського, солдата С. Колоса. Головою Комітету обрано С. Петлюру, заст. голови — В. Кедровського, секретарем — С. Колоса.

Керівним органом Комітету була президія, до складу якої входило 5 членів. УГВК поділявся на відділи: агітаційно-освітній та організаційний, із редакційно-видавничим підвідділом (гол. Д. Ровинський); інспекторський (М. Іванів), мобілізаційний та військової комунікації (В. Кедровський), військово-інженерний (М. Шумицький), санітарно-медичний (Д. Одрина), юрисконсультський (М. Левицький), відділ вишколу (В. Поплавко), канцелярія (С. Колос), комендатура комітету та організація Вільного Козацтва (А. Певний), комісія спеціальних служб (Л. Кондратович).

Комітет мав своїх представників при: Головному штабі у Петербурзі (О. Пилькевич), Генеральному штабі у Петербурзі (О. Жуковський), міністрі військових справ у Петербурзі (М. Полоз) штабі Південно-Західного фронту (П. Скрипчинський). Питаннями, пов'язаними з військово-морським флотом, займався С. Письменний.

Після проголошення Українською Центральною Радою III Універсалу реорганізований у Генеральне секретарство військових справ. Генеральним секретарем призначено С. Петлюру, його товаришем — В. Кедровського.

У листопаді 1917 був створений Український генеральний військовий штаб.

У січні 1918 Генеральне секретарство було перетворено на Міністерство військових справ.

Джерела П.  П. Гай-Нижник. com. ua/search_articles. php?id=29054 Генеральний військовий комітет Український // Енциклопедія Сучасної України.  — Т. 5.  — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. І.  З.  Підкова, Р.  М.  Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. Щусь О. Й. history. org. ua/cgi-bin/eiu/history. exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gen_vijsk_komitet Український генеральний військовий комітет // В. Кедровський 1917 рік (177—178 с. ); Вінніпег, «Тризуб», 1967, 525 с.

Посилання

pl. ua/pages/content. php?page=998 Український генеральний військовий комітет

Примітки