Військо́ва грани́ця, або Військо́ва кра́їна (, , , , , ) — історичний термін на позначення прикордонної місцевості (країни) Австрійської імперії другої половини XV ст. — другої половини XIX ст., яка спочатку відігравала роль оборонної смуги супроти Османської імперії, згодом переростаючи у величезну габсбурзьку мілітаризовану провінцію ().
Ця повністю мілітаризована область простягалася від Адріатики до Карпат, найзахіднішу і найдавнішу частину якої утворювала хорватсько-славонська Військова границя, складена з Хорватської кра́їни та Славонської кра́їни і відома в європейській історії не тільки як окреме політичне, а і як військове, економічне і суспільне явище.
Див. також Граничари Великий кордон
Література Сергій Леп'явко. «Великий Кордон Європи як фактор становлення українського козацтва (XVI ст.)» Мільчев Володимир. Запорожці на Військовому Кордоні Австрійської імперії 1785 – 1790 рр. (дослідження та матеріали) . – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2007. – 172 с.
Джерела Jakob Amstadt: Die k.k. Militaergrenze 1522–1881 (mit einer Gesamtbibliographie). Dissertation. Würzburg 1969. Milan Kruhek: Krajiške utvrde Hrvatskog kraljevstva. HIP, Zagreb 1995.