Гірська бригада УГА — єдина гірська бригада, що вела бойові дії у складі 3-го корпусу УГА.
Командував бригадою отаман Василь Черський.
Стислі відомості У травні 1919 року частини Гірської бригади УГА чисельністю 4000 стрільців, що була відрізана від решти УГА синхронними ударами сил польської армії генерала Галлера і румунської армії (Румунська окупація Покуття), вимушені були перейти через Карпати на територію Закарпаття, де їх було роззброєно й інтерновано чехословацькою армією в таборі біля містечка Німецьке Яблонне. З часом до неї приєдналися й інші групи старшин і стрільців УГА. Бригада залишила там свою штаб-квартиру і персонал, щоб бути готовими до бойових дій. Налічувала близько 5000 солдатів і офіцерів.
У червні-липні 1919 року бригада брала участь у ліквідації Словацької Радянської Республіки. Влітку 1920 року до Чехословаччини пробилася ще частина УГА, а саме група генерала Кравса, яку було інтерновано в таборі в Ліберці. У квітні 1921 року інтерновані українці з обох таборів були переведені до табору в Йозефові.
Персоналії Олександр Бойків (1896, с. Іспас — 29 вересня 1968, Париж) — хорунжий, визначний діяч УВО і ОУН, особистий секретар лідера ОУН Євгена Коновальця; Володимир Володимирович Мегес (лютий 1898, Стороневичі — 6 січня 1989) — стрілець бойової групи «Крукевичі», 3-го корпусу УГА. Ветеран Першої світової війни, пройшов Італійський фронт Австро-Угорської армії, мобілізований у 1916 році в 10-ту Гірську бригаду, де брав участь в боях за Ісонзо. Брав участь в українсько-польській війні, був інтернований як військовополонений у польському концтаборі в Пікуличах і звільнений наприкінці війни. Володимир продовжував жити в селі Стороневичі аж до кінця 1980-х років. Пізніше переїхав жити з онукою у Горохів Волинської області; Андрій Палій — поручник УГА.
Примітки
Література Горбач О. Українсько-польська війна в Галичині // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. — Репр. вид. 1949 р. — К., 1995. — Т. 2. — С. 537—540.