Петар Прерадович (, , ; 19 березня 1818, Грабровниця, тепер громада Пітомача, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія — 18 серпня 1872, Фарафельд біля Відня, Австрія) — хорватський військовий діяч, генерал австро-угорської армії, поет. Самовизначався як хорват.Petar Preradović, Milivoj Šrepel, Izabrane pjesme: uvod napisao Milivoj Šrepel: sa slikom pjesnikovom , Видання Матиці хорватської, Загреб, 1890.
Життєпис Дитинство і шкільні роки Петар Прерадович провів в Грубишно-Полє (жив його батько).
Після смерти батька турботу про освіту Петара взяло на себе військове управління, відправивши його на навчання в Терезіанську військову академію.
В роки навчання в академії Петар Прерадович почав писати вірші німецькою мовою зі значним впливом романтизму. Після знайомства з Іваном Кукулевичем Сакцинським зацікавився хорватської культурою, став писати рідною — хорватською мовою.
Більшу частину життя Петар Прерадович провів за межами батьківщини, літературною діяльністю займався лише настільки, наскільки дозволяла військова служба.
Петар Прерадович був похований у Відні, 1879 року останки поета, військовика були посмертно перенесені на Заґребський цвинтар Мірогой. .
Твори Das Uskoken-Mädchen (Uskočka djevojka), 1841; Zora puca, bit će dana, 1844; Prvenci, Zadar, 1846; Putnik, 1846; Nove pjesme, 1851; Prvi ljudi (епос), 1862; Vladimir i Kosara (епос); Kraljevic Marko (драма); Slavenski Dioskuri; An mein Vaterland (Mojoj domovini); Pozdrav domovini; Pjesnička djela, Zagreb, 1873; Zivot i pjesme, 1909; «Pustinjak» (роман).
Переклад українською Український переклад поезії Петара Прерадовича здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році, перекладав й Володимир Масляк І. Боднарук Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с., іл. — С. 101..
.
Примітки
Література Fališevac Dunja,Nemec Krešimir, Novaković, Darko Leksikon hrvatskih pisaca. — Zagreb: Školska knjiga d.d, 2000. — ISBN 953-0-61107-2. A. Stamać Preradović Petar von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2, S. 264 f. Jezic S. Ilirska antologia. — Zagreb, 1934. «Иллиризм и сопротивление мадьяризации» // Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян». — Т.1. Часть II.