Гільгаме́ш, або Ґільґаме́шҐільґамеш // Лозко Галина. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Навчальний посібник / К.: АртЕК, 2001.- 304 c.Віттлін Юзеф //  (; походить від ) — персонаж шумеро-аккадської міфології та головний герой Епосу про Гільгамеша, епічної поеми написаної аккадською мовою наприкінці II століття до н. е. Ймовірно міг бути реальним царем, який правив у шумерському місті Урук та згодом був увіковічнений як божество. Його правління могло припадати на ранньодинастичний період ( 2900—2350 рр. до н. е.), але популярним персонажем літератури він став лише за третої династії Ур ( 2112—2004 рр. до н. е.).

Легендарні подвиги Гільгамеша описані в п'яти збережених шумерських поемах. Найдавнішою із них, ймовірно, є «Гільгамеш, Енкіду та підземний світ», в якій Гільгамеш приходить на допомогу богині Інанні та відганяє істот, що захопили її дерево «хулуппу». За це богиня винагороджує його двома подарунками — «мікку» та «пікку» (ймовірно, м'яч та палиця; проте їх призначення достеменно невідомі), які він губить. Після смерті Енкіду його тінь розповідає Гільгамешу про похмурі умови в підземному світі. Поема Гільгамеш і Ага описує повстання Гільгамеша проти його сюзерена Агга з Кіша. Інші шумерські поеми розповідають про перемогу Гільгамеша над велетнем Хумбабою і Небесним биком, а п'ята, погано збережена поема розповідає про його смерть і похорон.

Пізніше ці історії були оброблені в єдину пов'язану оповідь. Стандартна аккадська версія Епосу про Гільгамеша була складена писарем на ім'я Сін-лекі-уннінні, ймовірно, протягом середньовавилонського періоду (бл. 1600 — 1155 рр. до н. е.) на основі набагато давнішого джерельного матеріалу. В епосі Гільгамеш — напівбог надлюдської сили, який дружить з дикою людиною Енкіду. Разом вони потрапляють у багато пригод, найвідоміша з яких — перемога над Хумбабою (шумер. Хувава) і Небесним биком, якого насилає на них богиня Іштар після того, як Гільгамеш відхиляє її пропозицію стати його дружиною. Після смерті Енкіду від хвороби, насланої богами як покарання, Гільгамеш починає боятися власної смерті та відвідує мудреця Утнапіштіма, який пережив Великий потоп, сподіваючись знайти безсмертя. Гільгамеш постійно провалює поставлені перед ним випробування і повертається додому в Урук, розуміючи, що безсмертя йому недоступне.

Епос про Гільгамеша було віднайдено при розкопках бібліотеки Ашшурбаніпала в 1849 році. Після перекладу на початку 1870-х років твір викликав широку полеміку через подібність між його частинами та єврейською Біблією. Гільгамеш залишався маловідомим до середини 20-го століття, але з кінця 20-го століття він стає все більш помітною фігурою в сучасній культурі.

Етимологія імені

Сучасна форма «Гільгамеш» є прямим запозиченням з аккадської , яке зазвичай передають як Gilgāmeš. Ассирійська форма імені походить від ранньої шумерської форми , або «Більгамеш». Сама назва скоріше за все перекладається як «(родич) — герой», хоча дослідники досі не визначилися про якого саме «родича» йдеться. Іноді припускають, що шумерська форма імені вимовлялася як «Пабільгамеш», читаючи компонент «більга» як «пабільга» (), споріднений термін, який описував сімейні стосунки, однак це не підтверджено епіграфічними чи фонологічними доказамиGonzalo Rubio. «Reading Sumerian Names, II: Gilgameš.» Journal of Cuneiform Studies, vol. 64, The American Schools of Oriental Research, 2012, pp. 3–16, https://doi.org/10.5615/jcunestud.64.0003..

Біографічні відомості

Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.

Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.

На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю Кіша Аззі.

Агга через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Агги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Агга прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою.

У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.

Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.

Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.

У масовій культурі

є одним із головних персонажів аніме, візуальних новел, ігор, ранобе та манги Fate/stay night та його відгалужень, Fate/zero, Fate/strange fake та Fate/Grand order

Примітки

Література Кантата Ґільґамеш

George, Andrew , The Epic of Gilgamesh: the Babylonian Epic Poem and Other Texts in Akkadian and Sumerian, Harmondsworth: Allen Lane The Penguin Press, 1999 (published in Penguin Classics 2000, reprinted with minor revisions, 2003. ISBN 0-14-044919-1 George, Andrew, The Babylonian Gilgamesh Epic — Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts, Oxford: Oxford University Press, 2 volumes, 2003. Gmirkin, Russell E, Berossus and Genesis, Manetho and Exodus, New York, T & T Clark International, 2006.

Hammond, D. & Jablow, A. , «Gilgamesh and the Sundance Kid: the Myth of Male Friendship», in Brod, H. (ed.), The Making of Masculinities: The New Men's Studies, Boston, 1987, pp. 241-258. Glossary, Appendices, Appendix (Chapter XII=Tablet XII). A line-by-line translation (Chapters I—XI).

Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0. Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев. — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4. Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.

Посилання

Луцюк М. В. Гільгамеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гільгамеш Олег Гуцуляк: Гільгамеш як «архітектор буття» (Спроба прояснення сутності епічного образу) Епос Гільгамеша, клинописний оригінал, вавилонська версія Шумерські тексти: The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature (англ.) На сайті містяться переклади та транслітерація таких версій:. Gilgamesh and Humbaba, версія A (пригоди в кедровому лісі) Gilgamesh and Humbaba, версія B Gilgamesh and the Bull of Heaven Gilgamesh and Aga Gilgamesh, Enkidu and the nether world The death of Gilgamesh The Epic of Gilgamesh: духовна біографія The Epic of Gilgamesh, Complete Academic Translation — повний академічний переклад англійською Р. Кемпбела Томпсона Comparison of The Epic of Gilgamesh to the Genesis flood — порівняння Епосу про Гільгамеша та Книги Буття