Негрі́ А́да (; , Лоді — , Мілан) — італійська поетеса, письменниця.
Життєпис Вона народилася в бідній родині: батько Джузеппе працював візником, а мати Вітторія Корналба — ткалею. Дитинство Ада провела в консьєржці будинку, де її бабуся Джузеппіна («Пеппіна») Панні працювала доглядальницею в знатній родині Барні. Бабуся була пов’язана з мецо-сопрано Джудіттою Грізі, у якої працювала гувернанткою. На основі цих стосунків із родиною Грізі Ада створила міф про своє дитинство. У консьєржці вона часто залишалася сама, спостерігаючи за перехожими, що пізніше описала в автобіографічному романі «Ранкова зірка» (1921).
Творчість У своїй творчості яскраво зобразила соціальні контрасти. Збірки «Доля» («Fatalita», 1892), «Буря» («Tempeste», 1896) принесли поетесі широке визнання, в тому числі в російській та українській літературі. Творчістю А. Негрі цікавились (і перекладали) П. Грабовський, Леся Українка, О. Коваленко. На початку 30-х років з'явилось видання: Негрі Ада. Вибрані поезії. В перекладах П. Грабовського, В. Самійленка та Маріанни Хмарки.
Окрім віршів писала також прозові твори: «Самотні жінки» (1917), автобіографія «Ранній світанок» (1938).
Джерела Передчуття. Із світової поезії другої половини XIX — початку XX сторіччя: Збірка / Упорядн. К. Шахова (1979). Ада Негрі с 80-85. Леся Украинка. Два направления в новейшей итальянской литературе // Жизнь. — 1900. — № 7. — С. 187—214.
Примітки