Анто́ній Марценко (24 березня 1887, Одеса — 1952, нині РФ) — український релігійний та освітній діяч. Ректор Волинської духовної семінарії в Речі Посполитій. Єпископ Польської Автокефальної Православної Церкви (ПАПЦ) — Кременецький, а згодом Люблінський вікарний єпископ (Польща); Української автономної православної церкви; РПЦ Московської патріархії.
Жертва сталінського терору.
Життєпис
1923—1925 — ректор Волинської духовної семінарії (м. Кременець).
Згодом душпастирював у містах Почаїв, Камінь-Каширський (нині Волинської області), Гродно (нині Білорусь), під час Другої світової війни — у Херсоні.
Від 1946 — у РРФСР (нині РФ), включений до єпископату РПЦ МП. Призначений на Орловську катедру, згодом єпископ Тульський та Білівський РПЦ.
Проте 1952 звільнений з катедри через тиск МГБ.
За сфабриковною справою ув'язнений. Вбитий у тюрмі ГУЛАГ СРСР.
Література В. Борщевич, Б. Мельничук. Антоній //