Васи́ль Микола́йович Шкляр ( 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області) — український письменник, політично-громадський діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Деякі літературні оглядачі називають його «містиком», «літературним велетнем» та «батьком українського бестселера» . Роботи Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами тощо.
Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка Шкляр був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, але письменник відмовився її отримати у знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника.Василь Шкляр: «Я доб'юся відставки Дмитра Табачника» // Газета по-українськи. — 2011. — № 1188 (11 березня)Василь Шкляр: Не мають права нащадки зайд ображати мою Націю // Український тиждень, 2017/10/27
Життєпис
Ранні роки та освіта
Василь Шкляр народився в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету. На другому році навчання, Шкляра хотіли вигнати з університету за те, що під час трудового семестру в колгоспі, він бавився бомбою, але йому вдалося уникнути відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію, куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в Єреванському університеті. Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй ранній повісті «Стороною дощик іде». У Єреванському університеті Шкляр студіював вірменську мову й літературу аж до 1972 року і, за власним зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже за 2 місяці. Згодом Шкляр тепло згадуватиме свій вірменський період, називаючи його «яскравою сторінкою в [його] житті.»Письменник Василь Шкляр: «У мене в парламенті є своя „фракція“!» — Дзеркало тижня, 4 лютого 2011Василь Шкляр: Жити в Україні й вимагати для себе персональної державної мови — це чистісінький тваринний примітивізм — Україна молода, № 174 ЗА 22.09.2006 Після повернення в Україну Шкляр у 1973-му році закінчив навчання у Київському університеті.Василь Шкляр — Біографія // Офіційний сайт Василя Шкляра
Журналістська та літературна кар'єра Після закінчення університету, Шкляр почав працювати журналістом. Паралельно з журналістською роботою пише свої перші літературні праці, зокрема, у 1970-1980-х роках вийшли друком його перші дорослі збірки повістей та оповідань: «Перший сніг» (1977),Василь Шкляр. Чорне Сонце. Харків: КСД. 2015. 297 стор. (Золотий письменник України). ISBN 978-966-14-9633-9 Троща (2017)Василь Шкляр. Троща. Харків: КСД. 2017. 416 стор. ISBN 978-617-12-3720-9 Характерник (2019)Василь Шкляр. Характерник. Харків: КСД. 2019. 304 стор. ISBN 978-617-12-6841-8 «Заячий костел» (2024) «Рік Шершня» (2025)
Оповідання, збірки короткої прози (фікшн) Де твій Остап, Соломіє? (1979)В. Саєнко (2002). Як і куди рухається сучасний український постмодерн? Ключ до превентивної відповіді — роман Василя Шкляра // Історико-Літературний Журнал, Одеса: Одеський Національний університет імені Мечникова № 7 (2002). 316 с.: сс. 275—281 Живиця (1982)Василь Шкляр. Живиця. Київ: Молодь. 1982. 240 стор. Турецька нічия (1982). Василь Шкляр. Турецька нічия // Оповідання '81. Упорядник: М.Кравчук, О. Сизоненко. Київ: Радянський письменник, 1982. 375 стор.: сс. ?-?. Стороною дощик іде (1983)Василь Шкляр. Стороною дощик іде. // Положій, Віктор. Жив-був Іван; Острови навпроти міста; Алла Тютюнник. Занапастити журавля; Юрій Хорунжий. Стороною дощик іде; Василь Шкляр: повісті. Київ: Дніпро, 1983. 235 стор. Борг (1983). Василь Шкляр. Борг // Оповідання '82. Упорядник: М.Кравчук. Київ: Радянський письменник, 1983. 365 стор.: сс. 326—331. Крук-птаха нетутешня (1985).Василь Шкляр. Крук-птаха нетутешня // Оповідання '84. Упорядник: М.Кравчук. Київ: Радянський письменник, 1985. 365 стор.: сс. 314—327. Високі гори у Ялті (1988)Василь Шкляр. Крук-птаха нетутешня // Оповідання '87. Упорядник: Олександр Гижа. Київ: Радянський письменник, 1988. 436 стор.: сс. 398—414. ISBN 5-333-00061-1 Треба спитати у Бога (2019)Василь Шкляр. Треба спитати у Бога. Харків: КСД, 2019. 320 стор. 978-617-12-6063-4 дж.
Збірки прози (нонфікшн) Під ключем журавлиним: документальна повість (1985)Під ключем журавлиним: документальна повість. Автор текстів: Василь Шкляр; фото: Борис Коробейников. Київ: Веселка. 1985. 136 стор. (фотоальбом) Вогонь Чорнобиля / Fire of Chornobyl: книга мужності й болю; літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців (1998)Вогонь Чорнобиля = Fire of Chornobyl: книга мужності й болю; літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців. Автор текстів: Василь Шкляр, Микола Шпаковатий. Київ: Альтернативи. 1998. 575 стор. (фотоальбом)
Дитячі оповідання, книги Автор дитячих книжок: «Шовкова нитка», «Черешня в житі», «Шовковий дощик» тощо.
Шовкова нитка (1976)Василь Шкляр. Шовкова нитка. Малюнки: Едуард Колесов, Валерій Софронов, Борис Коробейников. Київ: Веселка, 1976. 20 стор. Черешня в житі (1983)Василь Шкляр. Черешня в житі. Малюнки: А. Євдокименко. Київ: Веселка, 1983. 56 стор. Шовковий дощик (1984)Василь Шкляр. Шовковий дощик. Малюнки: О. Прахов. Київ: Веселка. 1984. 16 стор. Хорошого потрошку (1987)Василь Шкляр. Хорошого потрошку // Весна-красна: Вірші, казки, оповідання. Художник: Людмила Постних. Київ: Веселка, 1987. 72 стор.: 47-48 Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді / Woofy the Dog, a Hightingale, a Bumblebee, and two Acorns (2016)Василь Шкляр. Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді / Woofy the Dog, a Hightingale, a Bumblebee, and two Acorns. Малюнки: Кость Лавро. 2016. 48 стор. ISBN 978-617-629-319-4 Помста Баби Яги / Baba Yaga's Revenge (2017)Василь Шкляр. Помста Баби Яги / Baba Yaga's Revenge. Малюнки: Кость Лавро. 2017. 76 стор. ISBN 978-617-629-318-7
Переклади автора Перші українські переклади Шкляра — це переклади класиків вірменської літератури Акселя Бакунца, Амо Сагіяна, Вагана Давтяна, Вахтанга Ананяна тощо.Василь Шкляр // Сучасні українські письменники У пізніші роки чималого розголосу отримали Шкляреві переклади українською таких романів, як «Декамерон» Бокаччо, «Тарас Бульба» Гоголя (за першим виданням 1835 року) тощо.
Переклади-інтерпретації Микола Гоголь. Репетиція сатани (прозова версія комедії Миколи Гоголя «Ревізор»). Переклад-інтерпретація з російської: Василь Шкляр. 2006 Переклад-інтерпретація так і не було надруковано, оскільки довічні права на книгу у Шкляра викупий підприємець, який так і не надрукувалв його; детальніше тут Василь Шкляр: Таємниця — це тільки магніт // Україна молода, # 034 за 20.02.2008 Джованні Боккаччо. Декамерон (30 зі 100 оповідок). Переклад-інтерпретація з італійської: Василь Шкляр; Київ: Дніпро, 2006. 104 с. іл. ISBN 966-578-161-8
Переклади Вахтанг Ананян. Бувальщини і казки гір. Переклад з вірменської: Василь Шкляр; малюнки: Г. Глікман. Київ: Молодь. 1979. 146 стор.
Мнацакан Тарян. Месник. Переклад з вірменської: Василь Шкляр; художник: С. В. Позняк. Київ: Веселка. 1988. 168 стор. ISBN 5-301-00204-X Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр; малюнки: Сергій Якутович. Київ: «Дніпро». 2003. 164 стор. ISBN 966-578-114-6 Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Кальварія», 2005. 104 стор. ISBN 966-663-179-2 (серія «INDIVIDUAL») Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Кальварія», 2007. 104 стор. ISBN 978-966-6632-46-6 Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр // Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т.7. Редколегія: М. Г. Жулинський (голова) та інші. Київ: Наукова думка. 2012. 376 стор.: сс. 58-114. ISBN 978-966-00-1174-8 (Т.7) ISBN 978-966-00-0890-2 (серія) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Апріорі», 2017. 152 стор. ISBN 978-617-629-379-8
Віктор Єрофєєв. «Енциклопедія російської душі». Переклад з російської: Василь Шкляр. Київ: Ярославів Вал. 2010. — 224 стор. ISBN 978-966-2151-33-6
Редактор / упорядник Українські народні казки (Книжка перша). Упорядник: Василь Шкляр. Київ: Райдуга. 1994. 320 стор. ISBN 5-7707-2861-2 ISBN 5-7707-2862-0 (серія) Українські народні казки. Чарівні, соціально-побутові, про тварин (Книга друга). Упорядник: Василь Шкляр. Київ: Перун. 1994. 650 стор. Давит Сасунці. Вірменський народний епос. Переклад з вірменської В. Кочевський; редактор: В. Шкляр; малюнки: А. Токарєв. Київ: Дніпро. 2003. 174 стор. ISBN 966-578-121-9 Панас Мирний. Повія. За редакцією Василя Шкляра. Львів: ЛА «Піраміда». 2005. 271 стор. ISBN 966-8522-43-5
Похідні твори Кінематографічні адаптації У грудні 2019 році вийшов фільм «Чорний ворон» за романом Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». Автори сценарію: Тарас Антипович, за участі Василя Шкляра і Михайла Бриниха.
Театральні адаптації У березні 2021 року у Луганському обласному академічному українському музично-драматичному театрі вийшла вистава «Ревізор» (альтернативна назва Репетиція Сатани) за неопублікованою прозовою версією-інтерпретацією Василя Шкляра «Ревізор. Репетиція Сатани» — вільною інтерпретацією п'єси Ревізор Миколи Гоголя написану ще 2006 року, але так і не видану через конфлікт з правовласником цієї інтерпретації який викупив права на твір, однак так його й не надрукував. Автори сценарію: Василь Шкляр; режисер: Дмитро Некрасов.Сьогодні о 18 годині в Луганському театрі прем'єра моєї сатиричної комедії РЕВІЗОР (РЕПЕТИЦІЯ САТАНИ) за Гоголем. Уже на початку березня квитки розкупили. І це в Сіверсько-Донецьку, куди евакуювали театр.. FB-сторінка Василя Шкляра. 19 березня 2021«Ревізор» у Сєвєродонецьку: Василь Шкляр адаптував Гоголя під українські реалії. glavcom.ua. 9 березня 2021
Нагороди 1995 — «Золоте перо», СЖУШкляр Василь Миколайович «Українські ЗМІ» на сайті ВРУ, 1995 1999 — «Золотий Бабай», переможець першого національного конкурсу на кращий гостросюжетний роман (роман «Ключ»)Зразки прес-релізів: Друком з'явився роман «Ключ» Василя Шкляра — переможця Першого національного конкурсу на кращий гос- тросюжетний роман «Золотий Бабай». // Світлана Шевчук. «Українське ділове мовлення: підручник». Київ: Арій, 2007. 576 стор.: сс. 244—246 2002 — «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман» — за роман «Елементал».Василь ШКЛЯР: «Література повинна існувати поза правилами» // День, 18 січня 2002 2003 — «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику» (КиївКон-2003, роман «Ключ») 2011 — Національна премія України імені Тараса Шевченка, за роман «Залишенець. Чорний ворон» (Комітет з Національної премії України ім. Т.Шевченка визначив її лауреатом В. Шкляра в середині лютого). 2015 — Відзнака «Золотий письменник України» від «Коронації слова». 2019 — Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка у номінації «За кращий художній твір» за роман «Троща». 2020 — Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник» (2020).
Перенесення вручення Шевченківської премії 4 березня 2011 року В. Шкляр звернувся до тодішнього Президента України Віктора Януковича із заявою:
«Шановний пане Президент!Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника.