Ембієнт

Ембієнт (, дослівно — «навколишній») — напрямок електронної музики, що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної для класичної електронної музики (Vangelis, Kitaro), до вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою електроперкусії, яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків — від класики до панк-року — конструктивною віссю твору є гармонічна послідовність, то в музиці ембієнт, розгортання твору відбувається через оперування тембром та атмосферними звучаннями. Характерним композиційним прийомом також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також мінімалізм).

Ефектом використання цих технік стає зміщення акценту з послідовності звуків на їх звучання, таким чином музика ембієнт статична і сприймається як би поза часом. В цьому плані ембієнт ідеально підходить для медитації як фонова музика.

Походження Термін ймовірно походить від гасла musique d'ameublement, тобто меблева музика, автором якого є французький композитор, сучасник імпресіоністів Ерік Саті (1866—1925). Його ідеалом була музика, що може слугувати тлом повсякденного життя, що можна порівняти з меблями, або така, яка може впливати на настрій людини, але в таких межах, щоб не відривати її від інших занять. Відтак Саті, окрім традиційних музичних інструментів, використовував також машини (наприклад друкарські), домашні пристрої (наприклад гудіння пилососу).

Після Першої світової війни під впливом Саті у Франції з'являється так звана «група шести», до якої входили композитори Франсіс Пуленк, Жермен Тайфер, Жорж Орік, Луї Дюрей, Артур Онеґґер i Даріус Мійо. Найвидатніший з них — Артур Онеґґер (1892—1955) став автором відомого симфонічного твору «Pacific 231», що нагадує поступовий прискорений рух велетенського локомотива типу «Пасіфік 231».

Іншим джерелом була авангардна музика, зокрема Джона Кейджа (1912—1992), що прославився нетрадиційними джерелами звуку (наприклад, радіоприймачі, налаштовані на випадково обрану радіостанцію, каністри, кухонний посуд). Кейдж поєднував звук із зображенням і, як інші авангардисти, не використовував класичної гармонії.

Найважливіші творці

Таким чином коріння музики ембієнт сягають класичної музики, однак його поява пов'язана з творцями танцювальної музики, що використовувала електронні інструменти та ефекти, що давали необмежені можливості синтезу та обробки різних звукових фарб і роботи з ними. Формально першим композитором стилю ембієнт є Браян Іно та Клаус Шульце, найвидатніші твори яких припали на 70-роки XX століття, серед яких альбом Ambient 1: Music for Airports, створений Іно у 1978. Звісно, це не перший альбом в такому напрямку, проте це був перший альбом, власне, під міткою «ембієнт музика».

Брайан Іно так описав своє відкриття ембієнту:

Експансія музики ембієнт настала одразу з вибухом популярності клубів техно на межі 80-х та 90-х років XX століття, коли для ембієнту спеціально відводились т. зв. 'chill-out-rooms' (див. Чилаут). На сцені з'явилися такі проєкти як The Orb, The Future Sound of London, Aphex Twin, Banco de Gaia, Biosphere, Jean Ven Robert Hal, Wolfram, Monolake, Air, William Orbit, Autechre. В певному зв'язку зі стилістикою ембієнт творили також популярні проєкти The KLF та Enigma. В їх музиці, окрім ритму техно та колориту електроінструментів, зустрічається григоріанський хорал, спів китів та дельфінів, колажі звуків міста й звуків природи.

Одним з найважливіших течій ембієнту є dark ambient — найпохмуріший з різновидів цієї музики. Найвидатніші представники — Lustmord, Coil, Raison D'ertre, Atrium Carceri. Існує також термін ізоляціонізм, придуманий журналістами престижного британського музичного журналу «The Wire», що окреслює музику таких творців як Thomas Köner чи Lull — то є крайній різновид дарк-ембієнту, що характеризується несамовито похмурою музикою, що базується переважно на дуже низьких звуках.

Ембієнт можна вважати електронним відповідником музики напрямку прогресивний рок та спадщини таких колективів як Pink Floyd або ранній King Crimson чи Genesis. Крім того, суттєвий вплив ембієнту відчувається також і на альтернативний рок, наприклад, шугейзинг, дрім-поп та пост-рок.

В Україні ембієнт виконують чимало визнаних та молодих музикантів та проєктів, серед яких: Heinali, Monocube, Gamardah Fungus, Endless Melancholy, Dronny Darko, R.Roo, Trumna, Motorpig тощо.

Найвідоміші альбоми в стилі Ембієнт в хронологічному порядку

Автор Роботи Ерік Саті 1917 — Furniture music (1)1920 — Furniture music (2)1923 — Furniture music (3)Едґар Варез 1934 — Ecuatorial П'єр Шеффер 1948 — Etude aux Chemins de Fer Terry Riley 1964 — In C1968 — A Rainbow in Curved Air Майлз Девіс 1969 — In A Silent Way 1974 — Big Fun for «Orange Lady» 1974 — Get Up With It for «He Loved Him Madly» Popol Vuh 1970 — Affenstunde1971 — In Den Garten Pharaos Pink Floyd 1971 — Meddle Tangerine Dream 1971 — Alpha Centauri1972 — Zeit1974 — Phaedra1975 — Rubycon1975 — Ricochet1976 — Stratosfear—2000 — The Seven Letters from Tibet Wendy Carlos 1972 — Sonic Seasonings Клаус Шульце 1972 — Irrlicht1973 — Cyborg1975 — Timewind1976 — Moondawn1977 — Mirage1977 — Body Love Vol. 21978 — X1979 — Dune1995 — In Blue   — With Pete Namlook: 1994 — Dark Side of the Moog I - Wish you were there1994 — Dark Side of the Moog II - A saucerful of ambience2002 — Dark Side of the Moog IX - Set the controls for the heart of the mother2005 — Dark Side of the Moog X - Astro know me domina Can 1973 — Future Days1974 — Soon Over Babaluma Gong 1973 — Flying Teapot for «The Octave Doctors and the Crystal Machine»1974 — You for «A Sprinkling of Clouds» Fripp & Браян Іно 1973 — No Pussyfooting1975 — Evening Star Kraftwerk 1975 — Radio-Activity Брайан Іно 1975 — Another Green World1975 — Discreet Music1978 — Ambient 1 / Music For Airports1980 — Fourth World 1 / Possible Musics (with Jon Hassell)1982 — Ambient 4 / On Land1983 — Apollo: Atmospheres and Soundtracks Стів Райх 1976-1978 — Музика для 18 музикантів Жан Мішель Жарр 1976 — Oxygène1977 — Equinoxe Стів Роуч 1984 — Structures from Silence1988 — Quiet Music1988 — Dreamtime Return1993 — Origins 1994 — Artifacts 1996 — The Magnificent Void 2000 — Early Man2003 — Mystic Chords & Sacred Spaces Coil 1984 — How to Destroy Angels1998 — Time Machines The KLF 1990 — Chill Out Enigma 1990 — MCMXC A.D. The Orb 1991 — The Orb's Adventures Beyond the Ultraworld1992 — U.F.Orb Biosphere 1991 — 1994 — Patashnik1995 — Substrata Aphex Twin 1992 — Selected Ambient Works 85-921994 — Selected Ambient Works Volume II Піт Намлук 1992 — Silence I1993 — Air I1994 — Air II1996 — Outland 2 (with Bill Laswell)1996 — The Fires of Ork (with Geir Jensen of Biosphere) Moby aka Voodoo Child 1993 — Ambient1996 — The End of Everything (as Voodoo Child) Global Communication 1994 — 76:14 Future Sound of London 1994 — Lifeforms1994 — ISDN Richard Bone 1998 — The Spectral Ships1999 — Ether DomeStars of the Lid 1999 — Avec Laudenum2001 — The Tired Sounds Of Stars Of The Lid Вільям Басінскі 2002 — The River2002-2003 — Disintegration Loops I, II, III and IV

Різновиди

Ембіент-даб Ембіент-даб є поєднанням ембієнт-музики з даб. Цю назву впровадив британський лейбл «Beyond Records» на початку 1990-х. Лейбл випустив серію альбомів Ambient Dub Volume 1 to 4. Ембієнт-даб наслідує даб-музику 1960-х — початку 1970-х, і використовує техніки ді-джеїв, ефекти відлуння, еквалайзером і психоделічні ефекти тощо. Згідно з David Toop, «Даб-музика схожа на довгі відлуння, що постійно повторюються,… перетворюючи раціональний порядок музичних послідовностей на океан відчуттів.» Серед представників течії — Dreadzone, Higher Intelligence Agency, the Orb, Gaudi, Ott, Loop Guru, Woob and Transglobal Underground.

Ембієнт-хауз

Виник у 1980-х роках і поєднує ейсид-хауз з атмосферними звучання ембієнт. Музична фактура включає партію ударних з ударами бас-бочки на кожну з 4-х долей, синтетичні педальні звуки і фрагменти вокалу, що включаються в атмосферне звучання. В гармонічному відношенні ембієнт-хауз може уникати тонального центру. Серед представників напряму — Brainvoyager.

Ембієнт-техно

Виник у 1980-х і поєднує атмосферні звучання ембієнту із ритмічними та мелодичними структурами, властивим техно. Серед представників — Aphex Twin, B12, Autechre, and the Black Dog.

Ембієнт-індастріал Поєднує звучання ембієнту і індустріальної музики. «Типовий» ембієнт-індастріал (якщо такий є) базується на дисонуючих гармоніях металевих гулів і резонансів, надзвичайно низькочастотних гуркотів і машинних шумів, можливо, доповнених гонгами, ритмами ударних, ревом биків, спотвореними голосами чи чимось іншим. В якості вихідних семплів автори можуть взяти записи радіотелескопів, лемент новонароджених дітей або звуки, записані через контактні мікрофони на телеграфних проводах.

Ембієнт-поп Ембієнт-поп розвивався в 1980-х, засновуючись на конвенціях поп-музики, але з «електронними текстурами й атмосферними звучаннями, що відповідають гіпнотичним, медитаційним рисам ембієнтної музики.» Ембієн поп частково продовжує дрім-поп, проте його вирізняє прийняття «сучасних електронних ідіом, включаючи семплування, хоча здебільшого живі інструменти продовжують визначати звучання.»

Девід Боуї був одним із перших рок- та поп-виконавців, які експериментували з ембієнтом, зокрема у своїй Берлінській трилогії з піонером ембієнту Браяном Іно. Серед типових прикладів — пісня англійського гурту Japan «Taking Islands in Africa» з альбому Gentlemen Take Polaroids (1980)

Дарк-ембієнт

Оригінальне бачення Брайаном Іно ембієнту як ненав'язливого музичного фону, згодом поєднаного з теплими хаус-ритмами у творчості Orb у 1990-х роках, знайшло свою протилежність у стилі, відомому як дарк-ембієнт (дослівно — темний ембієнт). Цей напрям представлений у творчості різних виконавців — Scorn's Mick Harris, Current 93's David Tibet, Nurse with Wound's Steven Stapleton, Kim Cascone/PGR, Psychick Warriors Ov Gaia, K.K. Null, Merzbow та інших. Дарк ембієнт характеризується пом'якшеною або навіть відсутньою ритмічною основую і використанням звучань похмурого характеру.

«Космічна музика»

Так звана «космічна музика» (space music) є доволі широким поняттям, що включає різні поєднання ембієнту з іншими напрямами, і покликана створювати відчуття споглядального простору.«Any music with a generally slow, relaxing pace and space-creating imagery or atmospherics may be considered Space Music, without conventional rhythmic elements, while drawing from any number of traditional, ethnic, or modern styles.» Lloyde Barde, July/August 2004, Making Sense of the Last 20 Years in New Music «When you listen to space and ambient music you are connecting with a tradition of contemplative sound experience whose roots are ancient and diverse. The genre spans historical, ethnic, and contemporary styles. In fact, almost any music with a slow pace and space-creating sound images could be called spacemusic.» Stephen Hill, co-founder, Hearts of Space, What is spacemusic?