Михайло Михайлович Пікульський (3 вересня 1896, Липовець, Липовецький повіт, Київська губернія — 19 вересня 1969, Ченстохова, Польська Народна Республіка) — сотник Армії УНР, майор Війська Польського.
Життєпис Народився 3 вересня 1896 у місті Липовець Липовецького повіту Київської губернії. Походив зі священицької родини. Закінчив Костянтинівську військову школу у Києві.
Колишній поручик царської армії став старшиною 6-ї Січової дивізії армії УНР. Брав участь у Другому зимовому поході. Був інтернований у Александруві-Куявському, пізніше переведений до Щипйорно під Калішем. У 1923—1924 роках був слухачем академічних курсів Генерального Штабу Армії УНР.
У 1927 році вступив на контрактну службу до Війська Польського. У вересні 1939 року як офіцер зв'язку Війська Польського майор Пікульський нагороджений польським бойовим Хрестом Хоробрих за мужність, проявлену в боях за Варшаву. Вже за тиждень він опинився у німецькому таборі для полонених, звільнитися з якого йому допомогли активісти ОУН.
Після початку німецько-радянської війни Михайло Пікульський вступив до частин Вермахту і очолив батальйон шуцманшафту, що входив до складу 6-ї армії генерала Фрідріха Паулюса. Разом з нею Михайло Пікульський потрапив в оточення під Сталінградом, однак зумів прорватися до німців.
Влітку 1943 року вступив до бойової управи дивізії «Галичина». У 1944 році потрапив у радянський полон на території Румунії. Відбув довгих 12 років у таборах ГУЛАГу, 1957 року Михайло Пікульський виїхав до польського міста Ченстохова, де й прожив до самої смерті.
Помер 19 вересня 1969 року.
Примітки
Джерела Руккас А. Участь українців-контрактних офіцерів польської армії у вересневій кампанії 1939 р. / Андрій Руккас // Київська старовина. — 2002. — № 3. — С. 90—102.
Aleksander Kolańczuk Chęstochowa jako ośrodek życia oświatowo-kulturalnego emigrantów ukraińskich w latach 1920-1939 // Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. — seria «Zeszyty Historyczne». — 2009, z. X. — S. 109—123. — ISSN 1898-4630.