Дмитро Войтюшкевич () *20 липня 1971, Березовка) — білоруський музикант і співак. Засновник і фронтмен гурту WZ-Orkiestra; колишній учасник гуртів Палац та KRIWI.

Біографія Народився у місті Березовка, Лідського району Гродненської області. З 1978 по 1986 рік навчався у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської мови, по її закінченні, в 1986 році вступив до музичної школи в місті Ліда, яку закінчив по класу кларнета в 1990 році з відзнакою. Після закінчення музичної школи, Войтюшкевич вирішив продовжити музичну освіту і в тому ж році вступив до Інституту Культури, де до 1995 року вивчав кларнет. З 1993 по 1995 рік вчився вокальній майстерності в мінському училищі імені Глінки.

Творчість 1992 — Дмитро стає учасником знаменитого білоруського гурту «Палац». Цей колектив виконує рок-музику, яка замішана на традиційномубілоруському фольку. Дмитро Войтюшкевич був одним з ключових учасників колективу, його музичні погляди повністю поділяв лідер колективу . З «Палацом» Войтюшкевич записує такі дуже успішні альбоми, як «Палац» (1995) і «Доріжка» (1997), проте в 1998 році він все-таки приймає рішення залишити гурт. Наступним його пристанищем стає гурт «KRIWI», з яким дослідження в області національного фольку тривають до 2001 року.

1997 — спільний музичний проєкт «», у записі якого взяли участь найкращі білоруські виконавці й музиканти. Збором і обробкою текстів займався рок-поет Михайло Анемпадістов. Для проєкту Войтюшкевич виконав «аргентинське танго» і підіграв на флейті і клярнеті.

2000 — спільний музичний проєкт «Я народився тут». Автором ідеї виступив Алесь Суша. Він запропонував музикантам переробити чи розробити білоруські військові пісні, гімни і марші часів БНР, «партизанщини», радянських часів і емігрантського оточення. Ідея трансформувалася від воїнства до своєрідного гобелену життя білорусів від 1918 року і до наших часів. Були опрацьовані твори на вірші Я. Купали, Н. Алєксєєвої, Л. Геніюш та інших. Войтюшкевич співав, а також грав на клавішах, Джамбі, мандоліні, кларнеті і сопілці. Трек «Я народився тут» став культовим. Його музиканти виконували двома мовами разом з гуртом «Louise Attaque» під час спільного мінського концерту.

2001 — Войтюшкевич заснував гурт «WZ-Orkiestra» (Схід-Захід Оркестр), з яким записав величезну кількість хітів. З цього моменту Дмитро Войтюшкевич, пісні якого вже цікавлять багато слухачів, починає один за іншим записувати успішні альбоми. Перший альбом «WZ-Orkiestra» має назву «Іграшкова лавка» (). В цьому ж році Дмитро отримує низку нагород, таких зокрема, як премія «–2001» в категорії традиції і сучасність.

Гурт виконує музику в стилі world music, ретро, міський шансон, рок, авторська пісня, співпрацює з відомими білоруськими та іноземними поетами. Лауреат фестивалю EBU (European broadcasting Union, Ферде, 2003) в Норвегії. Гурт виступав у Польщі, Україні, Німеччині, Швеції, Франції, Італії, Росії, Словенії, Казахстані, Естонії, Литві, Латвії. У Білорусі WZ-Orkiestra грають до п'ятдесяти концертів щорічно.

2002 — білоруський триб'ют гурту «Depeche Mode» «». Для проєкту Тодор зробив кавер на пісню DM «I want you now».

WZ-Orkiestra багато співпрацює з польськими музикантами — «Todar & Czeremszyna», «Todar & Kvartet YORGI», «WZ-Orkiestra & Verhovyna».

Якщо в "Палаці" і "KRIWI" Дмитром в основному працював з фолк-матеріалом, то в рамках сольної кар'єри він записав лише один фолк-альбом ("Балади", 2002). Більшість його дисків (з "WZ-Orkiestra") являє собою цикли пісень, написаних Дмитром на вірші відомих (переважно білоруських) поетів: Леоніда Дранько-Майсюк (на вірші для дітей - "Цацачная Крама", 2001), Алеся Камоцкого ("Паравіны году", 2003 - з цим диском до Дмитра прийшов сольний успіх), Ригора Бородуліна ("ПАРАВОЗ каханьня", 2004), Володимира Маяковського ("MW", 2005), Володимира Некляєва ("Танга з ружай", 2006), Геннадія Буравкіна ("Liryka", 2007).

У лютому 2008 року Тодор дав кілька концертів разом з місцевим гуртом Dreydel в Японії.

У 2009 році за участю Ганни Хитрик, Яна Маузера, Світлани Бенька, Євгенії Летун, Алеся Зайцева, Анастасії Некрасової, Сергія Трухоновича, Галини Казимирової та інших записав і видав спільний музичний проєкт «Мій друг ангел» ().

У 2010 році вийшла книга «Білоруське слово від співу» у видавництві «Кнігосбор». Про Войтюшкевича зокрема й білоруську музику взагалі міркують політик Олександр Мілінкевич, народний поет Ригор Бородулін, поет Геннадій Буравкін, художник Алесь Пушкін, бард Алесь Камоцкій, рок-співак Лявон Вольський та інші.

На сьогоднішній день Дмитро Войтюшкевич має велику кількість різних музичних нагород, регулярно бере участь в різних фолькових проєктах, разом з іншими своїми колегами.

Особисте життя Одружений з Галиною Казимировською (), диригентом Concordia Chor. Мають сина Йосифа і дочку Стефанію.

Дискографія У складі Палацу «Палац» (1995) «Дарожка» (1997) У складі KRIWI «Hej-Loli» (1997) «За туманам...» (1998) «Людзям (наживо)» (1999) WZ-Orkiestra «Цацачная крама» (2001) «Балады» (2002) «Паравіны году» (2003) «Паравоз каханьня» (2004) «» (2005) «Месяц і сонца» (2005) «Танга з ружай» (2006) «Калыханкі» (2007) «» (2007) Тое, што трэба (2008) Мой сябра анёлак (2009) Чара (2011) Ваячак (2012) Варанок (2013) Наша песня (2015) Камета (2016) У Нашых Снах (2017) Люблю (2018) Зорка Дзіва (2019) (2020) (2021)

Спільні проєкти «» (1997) «Я нарадзіўся тут» (2000) «Сьвяты вечар» (2000) «» (2002) «Бывайце здаровы. Bella Ciao» (2004) «Скрыпка дрыгвы» (невиданий) «Прэм'ер Тузін 2005» (2005) «Прэм'ер Тузін 2006» (2006) «Мой сябра анёлак» (2009) Czeremszyna Todar - Што на сэрцы (2011)

Див. також

Разбуры турмы муры (пісня)

Література

Примітки

Посилання Офіційна сторінка

Профіль Дмитра на незалежному музичному порталі Experty.by