Генріх Горст (цехове прізвисько «Згідливий»; ?, Гронінген — 1612, Познань) — скульптор епохи Ренесансу, львівський цехмістр.
Біографія Походив із міста Гронінгена в Нідерландах. 14 листопада 1573 року вперше згадується у книгах львівського магістрату. 1585 року прийняв міське право. При цьому поручителем виступав Войцех Капінос.Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, 2012. — Cz. 1 : Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Т. 20. — S. 60. — ISBN 978-83-63463-02-1. Був членом цеху будівничих від його заснування у 1582 році. Мав цехове прізвисько «Згідливий», 1584 року обраний цехмістром.
Брав участь у спорудженні дому Павла Кампіана на площі Ринок та родинної усипальниці Кампіанів при латинському катедральному соборі. Особисто возив свої роботи до Кракова і Познані. Скульптору приписується авторство надгробка святого Яцека у Краківському домініканському костелі Святої Трійці (перероблений на сталлі — фактично втрачений). Єдина підписана робота Горста — двоярусний стінний надгробок Миколая та його сина Ієроніма Сенявських у костелі-каплиці Бережанського замку, виготовлений між 1582 і 1586 роками. Містить гмерк митця і монограму «HHZ» (Генріх Горст Згідливий). Там же розташований надгробок Яна Сенявського ( 1583), датований 1584 роком, який Владислав Лозінський приписував Горстові. Мечислав Ґембарович звертав увагу на нижчий рівень виконання фігури, відтак приписував Горсту лише архітектурну частину, а постать Сенявського пов'язував із Себастьяном Чешеком. Тадеуш Маньковський вбачав манеру учнів Горста. Володимир Любченко вважав автором невідомого скульптора італійської школи.
Від того ж року походять три надгробки представників роду Ґурків у місті Ку́рніку Великопольського воєводства (зокрема, Анджея, Лукаша, майже повністю втрачені; Генріхові Горсту початково приписувалися на підставі контракту від 16 вересня 1584 року з познанським воєводою Станіславом Ґуркою, який не зберігся). 5 жовтня 1585 року, як різьбяр та громадянин Львова, записаний в актах суду Познані, де пояснював умови угоди.Lepiarczyk J., Mika M. Horst (Horszt, Horscht, Horstin, Horstyn, Horstain) Henryk (Endrych)… — S. 16. Надгробки стилістично далекі від манери Горста: це скоріш за все вказує, що контракт не було виконано і роботи виконав інший скульптор. 1585 року виконав дві дерев'яні статуї (, ) для одного з костелів у Замості. В його роботах відчутний вплив надгробкової пластики (1550—1570 роки) митця-маньєриста Якуба Колійна з Утрехта.
1586 року виїхав, залишивши уповноважених для нагляду за своїми справами у Львові. Від 1589 року проживав у Познані, 1591 року прийняв там міське право (громадянство). В 1593 році уклав контракт на виконання пранґера (стовпа ганьби) перед ратушею в місті, який не був виконаний. 1598 року виконав цимборій і герби до вівтаря познанського костелу святого Мартина (не збереглися).
Мав дім на Новій Гроблі. Був одружений з Барбарою (прізвище невідоме, 1641 р.). Мав дочку Анну, дружину (другий її шлюб) познанського художника Станілава Коссьоровича, сина Лукаша (вбитий у 1612 р.).
Примітки
Джерела
Lepiarczyk J., Mika M. Horst (Horszt, Horscht, Horstin, Horstyn, Horstain) Henryk (Endrych) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. Х/1, zesz. 44. — S. 16—17. Nestorow R. Kościół zamkowy P. W. Św. Trójcy w Brzeżanach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 113—114.