Ле́вченко Гаври́ло К. (* 7 квітня 1879, Пирятин — † після 1925, згідно деяких даних, репресований у 1937) — український письменник, педагог, драматург і культурний діяч. Життєпис Друкуватися почав після 1905 року.
У 1910-х роках — голова «Української громади» Пирятина.
Займався організацією бібліотек, земських шкіл, кооперацій, театральних гуртків. Виступав за розвиток освіти українською мовою.
За революційну та просвітницьку діяльність зазнавав арештів.
Його перу належать комедії та драми «На межі», «День правди», «Цивільний шлюб», «Шахрай», «Світова справа», трагедія «Князь Хорив».
Його п'єси деякий час входили до репертуару професійних театральних труп та аматорських колективів.
Написав розвідку «Народна освіта і земство на Україні» — 1914.
1918 року пирятинське видання Якова Юровського випустило друком його «Оповідання: чернигівські силуети та инші».
У 1927 році в Харкові вийшла його праця «Кустарне ганчарство: Практичний порадник», присвячена технології виготовлення гончарних виробів, організації кустарного виробництва та практичним аспектам роботи гончарів.
М. Зеров жартівливо називав його «великим оповідачем з Пирятина».
Примітки
Джерела Прес-центр Українці у світі