Супремасизм — переконання, що певна раса, вид, етнічна група, релігія, стать, система вірувань або культура перевершує інші та надає право тим, хто ототожнюється з ними, домінувати, контролювати або керувати тими, хто не ототожнюється.
Гендерний
Багато антропологів вважають, що чоловічий супремасизм, також відомий як «чоловіче домінування» або «патріархат», існував у всіх культурах протягом усієї людської історії. При супремасизмі особливі права або статус надаються чоловікам, тобто вважаються «чоловічим привілеєм». Така перевага забезпечується за допомогою різних культурних, політичних та міжособистісних стратегійPeggy Reeves Sanday, Female power and male dominance: on the origins of sexual inequality, Cambridge University Press, 1981, p. 6-8, 113—114, 174, 182 . ISBN 0-521-28075-3, 9780521280754. Інші зазначають, що це часто було урівноважено різними формами жіночого впливу. З XIX століття почало зростати число феміністських рухів, які виступають проти переваги осіб, і що домагаються рівних юридичних прав і гарантій для жінок у всіх культурних, політичних та міжособистісних відносинах. Останнім часом, на противагу андроцентризму, що стверджує перевагу чоловіків над жінками, виник гіноцентризм, з погляду якого, жінки за багатьма параметрами перевершують чоловіків.
Расовий
За часів європейського колоніалізму в Південній Америці, Африці, Австралії, Океанії та Азії ідея переваги білої раси («білий супремасизм») та вираз «Тягар білої людини» широко використовувалися для виправдання імперіалістичної політики, подаючи її як благородну ініціативуTakashi Fujitani, Geoffrey Miles White, Lisa Yoneyama, Perilous memories: the Asia-Pacific War(s) , p. 303, 2001. p. 5: "…imperialist editors came out in favor of retaining the entire archipelago (using) higher-sounding justifications related to the "white man's burden. ": Notes that Rudyard Kipling's new poem, «The White Man's Burden», «is regarded as the strongest argument yet published in favor of expansion.».
Після Громадянської війни в США на півдні країни була сформована таємна організація під назвою Ку-клукс-клан. Її метою було відновлення вищості білих після періоду Реконструкції півдняEric Foner, Reconstruction: America's Unfinished Revolution, 1863—1877, Perennial (HarperCollins), 1989, p. 425—426.. Вони проповідували перевагу над усіма іншими расами, а також над євреями, католиками та іншими меншинами. Деякі автори вважають Ку-Клукс-Клан однією з форм білого супремасизму. На сьогодні у США є багато подібних організаційR. Scott Appleby, The ambivalence of the sacred: religion, violence, and reconciliation, Carnegie Commission on Preventing Deadly Conflict series, Rowman & Littlefield, 2000, p. 103 , ISBN 0-8476-8555-1, 9780847685554.
На початку 20-го століття і до кінця Другої світової війни, упродовж епохи Сьова, пропаганда Японської імперії використовувала стару концепцію Хакко Ічіу, пропагуючи ідею про те, що японці — вища раса, покликана керувати Азією та Тихим океаном. Збереглися численні документи, що стверджували концепцію расової переваги японців, такі як кокутай, Shinmin no Michi та дослідження світової політики з японцями, як центроутворюючою нацією.
Протягом 1930-х і 1940-х років нацистська партія Адольфа Гітлера проповідувала існування арійської раси, і шляхом завоювань, намагалася створити, відповідно до цієї концепції, загальноєвропейську імперію. Нацистська партія разом зі своїми японськими союзниками становила великий сегмент «Країн осі» під час Другої світової війни.
В Африці темношкіре населення Південного Судану стверджує, що потерпає від расистських нападів з боку арабів, які також проживають в країні, ототожнюючи їх з історичним фактом прояву «білого супремасизму» під назвою «апартеїду в Південній Африці» . Факти геноциду під час дарфурського конфлікту описують як приклад арабського расизму .
Останнім часом існує також «чорний супремасизм» (), який стверджує вищість чорної раси. Ідеологія чорного супремасизму характерна для таких організацій, як Нація ісламу та Партія чорних пантер. Деякі ідеологи чорного супремасизму є прихильниками так званої «меланінової теорії» (). З точки зору прихильників цієї теорії меланін (природний темний пігмент, що міститься в шкірі людей африканського походження), зумовлює особливі здібності представників чорної раси;Suzar. «Other Astounding Properties of Melanin » undated.. Існує навіть твердження, ніби білий колір шкіри є аномалією, викликаною генетичною мутацією (різновид альбінізму) Ortiz De Montellano, Bernard. «Magic Melanin: Spreading Scientific Illiteracy Among Minorities». Skeptical Inquirer. Spring 1992. Ernest Cashmore, James Jennings, Racism: essential readings, SAGE, 2001, p.181-2..
Релігійний
Деякі вчені та письменники стверджують, що християнський супремасизм був мотивацією для хрестових походів на «Святу землю», а також для хрестових походів проти мусульман та язичників у всій ЄвропіCarol Lansing, Edward D. English, A companion to the medieval world, Volume 7, John Wiley and Sons, 2009, p. 457 , ISBN 1-4051-0922-X, 9781405109222. Існують висловлювання про те, що Трансатлантична работоргівля була однією з частин християнського супремасизмуMary E. Hunt, Diann L. Neu, New Feminist Christianity: Many Voices, Many Views, SkyLight Paths Publishing, 2010, p. 122 , ISBN 1-59473-285-X, 9781594732850. Також висловлюється припущення, що підтримка президента Джорджа Буша-молодшого, християнського фундаменталіста, була пов'язана з його «християнським баченням супремасизму» щодо політики на Близькому СходіNur Masalha, The Bible and Zionism: invented traditions, archaeology and post-colonialism in Palestine-Israel, Volume 1, Zed Books, 2007, p. 116, ISBN 1-84277-761-0, 9781842777619.
Деякі вчені та письменники говорять про існування ісламського супремасизму. Коран та інші ісламські документи допускають нетерпимі тлумачення, які були використані супремасистами для виправдання переваги ісламуJoshua Cohen, Ian Lague, Khaled Abou El Fadl, The place of tolerance in Islam, Beacon Press, 2002, p. 23, ISBN 0-8070-0229-1, 9780807002292. Конкретні приклади: мусульманська участь в африканській работоргівлі, «панісламізм» початку 20 століття (Абдул-Хамід II)Gareth Jenkins, Political Islam in Turkey: running west, heading east?, Macmillan, 2008, p. 59 , ISBN 1-4039-6883-7, 9781403968838, джизья та правила вступу до шлюбу в мусульманських країнах, що накладаються на немусульманMalise Ruthven, Islam: a very short introduction, Oxford University Press, 1997, Macmillan, 2008 p. 117 , ISBN 0-19-950469-5, 9780199504695, вільні мусульманські тлумачення правил плюралізму в Малайзії і «оборонний» супремасизм, який практикують деякі мусульмани-іммігранти в ЄвропіBassam Tibi, Ethnicity of Fear? Islamic Migration and the Ethnicization of Islam in Europe , John Wiley & Sons online, June 2010.. Інші автори говорять про «згубні, злі ісламські догми про перевагу»Mark W. Smith, The Official Handbook of the Vast Right-Wing Conspiracy 2008: The Arguments You Need to Defeat the Loony Left This Election Year, Regnery Publishing, 2007, p. 27, ISBN 1-59698-049-4, 9781596980495, і що супремасизм притаманний ісламуRobert Spencer, Stealth jihad: how radical Islam is subverting America without guns or bombs, Regnery Publishing, 2008, p. 101, 203, 207, ISBN 1-59698-556-9, 9781596985568. Брюс Бавер стверджує, що принци Саудівської Аравії фінансують установи, які описують звинувачення в ісламському супремасизмі як "ісламофобську брехню «Bruce Bawer, Surrender: Appeasing Islam, Sacrificing Freedom, Random House, Inc., 2007, p. 152, ISBN 0-7679-2837-7, 9780767928373.
Деякі вчені та письменники говорять про єврейський супремасизм, часто по відношенню до Ізраїлю та сіонізму. Ілан Паппе пише, що Перша алія в Ізраїлі „створила суспільство, в основі якого лежить ідея єврейської вищості“Ilan Pappé, The Israel/Palestine question , 89, 1999 ISBN 0-415-16947-X, 9780415169479. Джозеф Массад вважає, що „єврейський супремасизм“ завжди був „домінантним принципом“ релігійного та світського сіонізмуDavid Hirsch, Anti-Zionism and Antisemitism: Cosmopolitan Reflections , The Yale Initiative for the Interdisciplinary Study of Antisemitism Working Paper Series; discussion of Joseph Massad's „The Ends of Zionism: Racism and the Palestinian Struggle“, Interventions, Volume 5, Number 3, 2003, 440—451, 2003.According to Joseph Massad's „Response to the Ad Hoc Grievance Committee Report1“ on his Columbia University web site during a 2002 rally he said „Israeli Jews will continue to feel threatened if they persist in supporting Jewish supremacy.“ Massad notes there that others have misquoted him as saying Israel was a „Jewish supremacist and racist state.“ See for example David Horowitz, The professors: the 101 most dangerous academics in America , Regnery Publishing, 271, 2006. Антидефамаційна ліга засуджує як „антисемітську“ літературу про „Єврейський супремасизм“, за авторством Девід Дюка та Кевіна Б. МакдональдаDavid Duke article and Kevin MacDonald article at Anti-Defamation League website..
Зороастризм, рання монотеїстична віра, яка вплинула на юдаїзм, християнство та іслам, зародилася серед людей, які називають себе арійцями, в тому числі персівJanet Levy, Iran and the Shia: Understanding Iran, The Rosen Publishing Group, 2009, pp 9-10.. Роботи Фрідріха Ніцше, на кшталт „Так говорив Заратустра“ (інша назва Зороастр) були інтерпретовані нацистами як основа для своїх ідей арійської надлюдини переваги білихBill Yenne, Hitler's Master of the Dark Arts: Himmler's Black Knights and the Occult Origins of the SS, Zenith Imprint, 2010, pp 43-44.. Нацисти також присвоїли символ зороастризму — фаравахарGeorge Lundskow, The Sociology of Religion: A Substantive and Transdisciplinary Approach, Pine Forge Press, 2008, p 118..
Інші форми супремасизму
Існують й інші види забобонів, що стверджують перевагу людей, яким властиві ті чи інші ознаки:
Гетеронормативність () — світогляд, при якому гетеросексуальність розуміється як соціальна норма сексуальної поведінки людини .
Дискримінація за віком або ейджизм — дискримінація людини на підставі її віку. Проявляється в готовності сприймати адекватно та співпрацювати лише з тими людьми, хто відповідає якомусь заздалегідь встановленим критерію віку.
Генетична дискримінація — теорія, за якою перевага людини визначається її генами, а не особистими рисами Дискримінація за зовнішнім виглядом, зростом та вагою (лукізмO'Brien, Jodi (2008). Encyclopedia of Gender and Society, Volume 1. SAGE, ISBN 978-1-4129-0916-7 , Дискримінація за зростом
Feldman, Saul. „The presentation of shortness in everyday life — height and heightism in American society: Toward a sociology of stature Paper“. Presented at the meeting of the American Sociological Association. Chicago, Il. 1971.heightism, n.» OED Online. June 2003. Oxford University Press. September 2006.,«sizeism.», The Oxford English Dictionary. 3rd ed. 2012. Web. 26 April 2012.).
Існує також форма супремасизму, заснована на дискримінації за кольором шкіри (колоризм)Bonilla-Silva, Eduardo. (2009). «The Latin Americanization of US Race Relations: A New Pigmentocracy», in Shades of Difference, edited by Evelyn Nakano Glenn, Stanford University Press., на дискримінації за мовною ознакою або по акцентуThe Legal Aid Society-Employment Law Center, & the ACLU Foundation of North California (2002). Language Discrimination: Your Legal Rights. http://www.aclunc.org/library/publications/asset_upload_file489_3538.pdf . При цих формах дискримінації індивіди зі шкірою певного кольору (зазвичай більш світлою), що говорять на певній мові або мають певні акценти вважають себе кращими, ніж ті, хто цих ознак не має, і в силу цього вони претендують на вище положення в суспільстві.
Примітки