Шорубалко Іван Іванович ( 26 листопада 1897, с. Шпола, Звенигородський повіт, Київська губернія — 13 листопада 1939, Нижній Сеймчан, Хабаровський крайСвідоцтво про смерть, видане Шполянським районним бюро РАЦС Київської області 27 жовтня 1947 року.) — вояк Армії УНР, голова кредитового товариства, комендант Шполи в добу Центральної Ради (1918). Засновник ініціативного гуртка зі встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку в Шполі.
Біографія Іван Шорубалко народився 26 листопада 1897 року в с. Шпола Звенигородського повіту Київської губернії, у родині Івана Даниловича та Палажки Олексіївни Шорубалків (до шлюбу Шевченко). Мав чотирьох братів Іларіона, Нечипора, Пантелеймона, Пилипа, трьох сестер Оксану, Федору і Ярину. Навчався в церковнопарафіяльній школі та реальному училищі міста Чигирин. 1917 року закінчив Феодосійське військове училище. Входив до складу Армії УНР та брав участь у бойових діях. 1918 року створив і очолив кредитне товариство для селян в Шполі. Після поразки Визвольних змагань Іван, маючи на руках малих братів і сестер, зайнявся господарством.
1926 року разом із сестрою Яриною й ініціативним гуртком, який він очолив, встановив у Шполі пам'ятник Тарасові Шевченку.
У 1928–1929 роках більшість учасників ініціативної групи і людей, які брали участь у спорудженні та відкритті спомника, за фотографіями, що збереглися, заарештували й заслали в концтабори за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». Івана Шорубалка було заарештовано і етаповано в Каракалпакію.
Після закінчення терміну заслання, 1937 року знову був заарештований і засланий до Хабаровська. Того ж року НКВС заарештував і чоловіка Іванової сестри Ярини Дмитра Лисенка, якого розстріляли разом із членом ініціативного гуртка із вшанування Тараса Шевченка директором місцевої школи Петром Туровським. Брата Пантелеймона, 1896 року народження, забрали та розстріляли у 1938-му (він мав п'ятеро дітей).Коваль Роман. Коли кулі співали: біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу: воєнно-історичні нариси / Р. Коваль. — К.; Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2006 .
Помер Іван Іванович Шорубалко 13 листопада 1939 року в засланні у Нижньому Сеймчані (за іншими даними, 1942 року в бухті Нагаєва) у Хабаровському краї.
Мати довго не вірила у смерть синів і до 1950-х років пішки ходила на прощу зі Шполи до Києво-Печерської лаври, молитись за них.
У Шполі на вул. Лозуватській 146 збереглася хатина, де жила велика родина Шорубалків.
Фотогалерея
Примітки
Посилання Колісник Олена «А яблуні ще родять» Розповідь про Івана Шорубалка — українця, закоханого у природу, та трагедію його родини Колісник Олена Комендант Шполи часів УНР в період більшовицької окупації кинув виклик владі, встановивши пам'ятник Шевченкові Орел Світлана. Збереглася хата Івана Шорубалка Спомник Кобзарю: «Планида Степана Кожум'яки». Сер.: Життя славетних / Упоряд. та авт. передм. Ю. Колісник. — Черкаси: Брама, 2004. — 224 с.