Панцирник Daimler M1915 — середній бронеавтомобіль збройних сил Німецької імперії періоду Першої світової війни.
Напередодні початку війни німецькі збройні сили не мали на озброєнні панцирних автомобілів на відміну від краї Антанти. Тому у жовтні 1914 було укладено угоди з фірмами Büssing, Daimler, Ehrhardt на створення проекту бронеавтомобіля. Внаслідок цього було виготовлено незначні партії панцирників A5P фірми Büssing, Модель 1915 фірмою Daimler та E-V/4 фірмою Heinrich Ehrhardt Automobilewerke AG.
Єдиний дослідний панцирник Daimler M1915 збудували на шасі вантажівки Daimler із задньопривідними колесами. 4-циліндровий двигун з потужністю 80 к.с. дозволяв важкому панцирнику розвивати швидкість 38 км/год на шосе та 33 км/год при задньому ході. У екіпажі було 6 кулеметників, які обслуговували три 7,92 мм кулемети Maxim MG08. Решта екіпажу складалась з командира, водія та радиста, який міг користуватись радіостанцією при зупинці панцирника. Панцирник використовували впродовж 1916–1919 років у складі Відділу 1 кулеметних панцирних бойових маших (Panzerkampfwagen-MG-Abteilug 1) на Східному фронті, де його сліди губляться. У післявоєнний час на його базі збудували 31 панцирник StrPzWg Daimler DZVR 21 для потреб поліції.
Посилання Бронемашина Panzerkampfwagen Daimler model 1915 (рос.)
Джерела «Fighting Vehicles of the World» by Philip Trewhitt and Chris McNab, 2004