Президе́нт Європе́йського центра́льного ба́нку — голова Європейського центрального банку (ЄЦБ), головної інституції, відповідальної за управління євро та монетарну політику в єврозоні Європейського Союзу (ЄС).
Чинною президенткою Європейського центрального банку є Крістін Лаґард, яка раніше обіймала посаду голови та директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду.
Роль і призначення Президент очолює Виконавчу раду, Керуючу раду та Генеральну раду Європейського Центрального Банку. Він також представляє банк за кордоном, наприклад, в G20. Президент призначається на посаду більшістю в Європейській раді країнами, які приєнались до зони євро, на 8-річний термін без права переобрання.Protocol 4 of the consolidated European treaties Однак перший президент, Вім Дейсенберг, не відбув повний термін.
Історія
За головування Віма Дейсенберга Вім Дейсенберг був діючим президентом Європейського валютного інституту в той час, коли ЄВІ трансформувався в Європейський центральний банк 1 червня 1998 року, незадовго до введення євро. Таким чином Дейсенберг став першим президентом ЄЦБ.
Згідно французького застереження до договору про Єврозону, Дейсенберг мав відбути 4 роки з 8 річного терміну повноважень. Його наступником мав стати француз Жан-Клод Тріше. Дейсенберг рішуче заперечував проти такої угоди, та у лютому 2002 року заявив, що пробуде на посаді до свого 68 дня народження 9 липня 2003 року.
У той же час з Жана-Клода Тріше не були знятті звинувачення, у зв'язку з чим він не мав можливості заступити Дейсенберга на посаді. Тріше зміг заступити на посаду лише 1 листопада 2003 року.
Вім Дейсенберг помер 31 липня 2005 року.
За головування Жана-Клода Тріше
Тріше став президентом Європейського центрального банку у 2003 році. На період його головування припадає Європейська криза суверенного боргу. Під час свого перебування на посаді, Тріше піддавався критики з боку Президента Франції Ніколя Саркозі, який вимагав зростання впливу політичних діячів на політику ЄЦБ. Німеччина, навпаки, підтримала Тріше, вимагаючи незалежності банку
Тим не менш, він також піддав критиці за купівлю облігацій держав-членів Єврозони під-час кризи. Члени правління ЄЦБ Аксель Ввебер та Юрген Старк пішли у відставку на знак протесту проти цієї політики. Економіст Міжнародного валютного фонду Пау Рабаналь стверджував, що Тріше:
Крім того він зберіг контрольовану процентну ставку і дотримувався політики стабілізації цін більше, ніж Бундестаг ФРН до введеня євро на території Німеччини.By Xavier Vidal-Folch (translated by Anton Baer) 6 October 2011 What it would have cost without Trichet , EL PAÍS, on PresseuropThe euro crisis: Is anyone in charge? , The Economist 1 October 2011
Під-час свого остаточного виступу в Європарламенті (35-й виступ в Європарламенті за час його перебування на посаді), Тріше закликав до більшої політичної єдності, в тому числі збільшення повноважень ЄЦБ, створення виконавчої влади з європейським Міністерством фінансів і великими повноваженнями нагляду для Європейського парламенту. Він також стверджував, що роль Європейського Центрального Банку у підтримці цінової стабільності під-час фінансової кризи і зростання цін на нафту не слід випускати з уваги.Martin Banks — 4 October 2011 ECB chief calls for 'significant' new powers for EU , the Parliament Magazine Відповідаючи на запитання одного з німецьких євродепутатів стосовно купівлі облігацій він відповів:
За головування Маріо Драґі
Хоча Аксель Вебер був одним з найвірогідніших наступників Тріше, він пішов з ЄЦБ на знак протесту проти політики порятунку країн під-час кризи. Маріо Драґі був обраний президентом Європейського центрального банку 24 червня 2011 року і заступив до виконання повноважень 1 листопада 2011 року.
Паскаль Канфен, депутат Європейського парламенту від Франції, стверджував, що Драґі був причетний до обмінів для європейських урядів, зокрема Греції, намагаючись приховати економічний статус їхніх країн. Драґі відповів, що угоди були «укладені до мого приходу в Goldman Sachs [і] я не мав до них жодного стосунку», на слуханнях щодо висунення кандидатів у Європейський парламент 2011 року.
У грудні 2011 року Драґі керував трирічною програмою кредитування ЄЦБ європейським банкам на суму 489 мільярдів євро (640 мільярдів доларів). Програма була приблизно такого ж розміру, як і Програма допомоги проблемним активам США (2008 року), хоча все ж набагато меншою, ніж загальна відповідь США, включаючи викуп активів Федеральною резервною системою та інші дії того часу.
У лютому 2012 року за часів Драґі було ініційовано другий, дещо більший раунд позик ЄЦБ європейським банкам, який отримав назву «Операція довгострокового рефінансування» (LTRO). Один коментатор, Метью Лінн, розглядав вливання коштів ЄЦБ, разом із кількісним пом'якшенням з боку ФРС США та Механізмом викупу активів у Банку Англії, як стимули для зростання цін на нафту у 2011 та 2012 роках.
У липні 2012 року, на тлі поновлення побоювань щодо суверенних держав єврозони, Драґі заявив на панельній дискусії, що ЄЦБ «...готовий зробити все можливе, щоб зберегти євро. І повірте, цього буде достатньо». Ця заява призвела до постійного зниження дохідності облігацій (вартості запозичень) для країн єврозони, зокрема Іспанії, Італії та Франції. З огляду на повільний політичний прогрес у вирішенні кризи єврозони, заява Драґі розглядається як ключовий поворотний момент у долі єврозони.
За головування Крістін Лаґард
Крістін Лаґард обіймає посаду президента ЄЦБ з 1 листопада 2019 року. Вона є першою жінкою на цій посаді.
Список президентів та віцепрезидентів
Президент ЄЦБ # ПортерПрезидент Держава-член Початок повноважень Кінець повноважень 1 Вім Дейсенберг Нідерланди 1 червня 1998 31 жовтня 2003 Екс-міністр фінансів Нідерландів, колишній голова Нідерландського банку та Європейського валютного інституту 2 Жан-Клод Тріше Франція 1 листопада 2003 року 31 жовтня 2011 року Екс-член «групи тридцяти» та колишній голова Банку Франції 3 Маріо Драґі Італія 1 листопада 2011 1 листопада 2019 Колишній керуючий директор Goldman Sachs та виконавчий директор Світового банку. 4 Крістін Лагард Франція 1 листопада 2019 На посаді Колишня директор–розпорядник МВФ, екс-міністр еокономіки та фінансів Франції.
Віцепрезидент ЄЦБ Н.ПортретВіце-президентДержава-членОбійняв посадуПокинув офісПрофесійний досвід1 1 червня 1998 року31 травня 2002 року Державний службовець, радник та керівник апарату Міністра економіки та фінансів;4 роки2Лукас Пападімос 1 червня 2002 року31 травня 2010 року Старший економіст Федерального резервного банку Бостона; Головний економіст, а потім голова Банку Греції8 років3 1 червня 2010 року31 травня 2018 рокуМіністр фінансів;
Голова Банку Португалії8 років4Луїс де Гіндос 1 червня 2018 рокуЧиннийМіністр економіки;
Міністр промисловості;
Державний секретар з питань економіки, енергетики та бізнесу
Див. також
Європейський банк реконструкції та розвитку Європейський центральний банк Єврозона
Джерела Organisation of the ECB President's CV EU Treaties; Section 6 Article 282 on ECB