Рашизм

Раши́зм (від «Росія» () + «фашизм») або російський фашизм — термін, який використовується для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця XX — початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу»; нетерпимості до елементів культури інших народів, здебільшого слов'янських (бо їх простіше русифікувати), а також до народів, що проживали в Російський імперії чи СРСР; ультранаціоналізмі, використанні російського православ'я як моральної доктрини, геополітичних інструментах впливу (насамперед енергоносіях для європейських країн), військовій силі стосовно країн, що входять до сфери впливу РФ . 14 квітня 2022 року Верховна рада України визнала Росію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом і заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України. 2 травня 2023 року Україна офіційно визнала рашизм державною ідеологією РФ. Верховна Рада ухвалила відповідну Постанову про Заяву Верховної Ради України «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких» (№ 9101).

29 серпня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, який визначає рашизм як гібридну тоталітарну ідеологію.

Рашизм є різновидом нацизму, фашизму і синонімом терміна «російський нацизм»Олександр Зайцев. Фашизоїдна РосіяTimothy Snyder. We Should Say It. Russia Is FascistАлександр Скобов, 17.05.2022. Фашизм, нацизм и путинизмОлег К. Романчук, PhD, шеф-редактор журналу «Універсум». Рашизм — ракова пухлина для людства. Палата число «Z» . Деякі експерти це явище ще називають «шизофашизм», оскільки називати інших фашистами, будучи фашистом — основний метод риторики путінізмуИдеология путинской России — шизофашизм. Мир должен признать это«Расступайся, Орда идет!» Философ об истоках российской агрессивности Тімоті Снайдер: Це війна Китаю. Він несе фундаментальну відповідальність за цю війну. Російський шизофашизм — це карикатура на фашизм або фашизм під маскою боротьби з фашизмомМихаил Эпштейн. Шизофашизм — это фашизм под маской борьбы с фашизмом Елена Воробей. «Это шизофашизм»: Фейгин прокомментировал смехотворные угрозы Медведева .

Був сформульований щонайменше з 2005 року. Саме тоді було прописано у програмному документі під назвою «Російська доктрина» () плани з окупації спочатку Криму і Донбасу, а потім і всієї України. Цей документ містить понад 1000 сторінок і в ньому ще у 2005 р. було детально прописано та обґрунтовано плани відновлення Росії як імперії, переходу до політики експансіонізму та повернення до кордонів СРСР до 1991 року. Цей документ під керівництвом тоді ще митрополита Кіріла Гундяєва було презентовано у 2006 р. в Адміністрації президента РФ, після чого Путін став його використовувати навіть у своїх посланнях до Федерального Зібрання РФ тощоКирило Гундяєв ще у 2006 році презентував Путіну документ про необхідність окупації України, — Сергій Шумило.

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ініціативу українських науковців, журналістів, політологів, усього громадянського суспільства щодо популяризації та визнання терміна «рашизм» на національному та міжнародному рівнях.

Етимологія та визначення Термін «рашизм» штучно утворений шляхом поєднання англійського слова Russia (тобто Росія, що вимовляється англійською «раша») із міжнародним словом «фашизм». При цьому обігрується співзвучність слів рашизм і расизм. Рашизм — це різновид тоталітарної фашистської ідеології, симбіоз основних засад фашизму і сталінізму, отож є, як і пов'язана з рашизмом ідеологія Російського світу, різновидом синкретичної політики. Він є обґрунтуванням варварської геополітики РФ, спрямованої на окупацію та анексію територій інших держав, часто-густо позначається штампом «збирання земель російських», концепту, використовуваного Московією для обгрунтування свого експансіонізму від часів Івана III, і спирається на місцевий колабораціонізм та підтримку російської п'ятої колони.

23 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський заявив, що «те, що робить Росія, це не просто нацизм, а рашизм, це нове поняття буде в підручниках з історії».

Лариса Якубова, докторка історичних наук, завідувачка відділу Інституту історії України НАНУ визначає рашизм, як чорносотенно-білогвардійсько-чекістську тоталітарну ідеологію і практику з низкою специфічних ознак, обумовлених гібридним характером російського політичного проєкту і обставинами постмодерну.

Історія

Олександр Герцен у романі «Минуле і думи» (1868) для позначення екстремістського напряму в москвофільстві використав назву «росіянізм».

Перші публікації зі словом «рашизм» з'явилися 1990 року. У 1989 році «Військово-історичний журнал» у семи номерах публікував історико-філософське есе «Армія і культура» радянського публіциста та військового історика (літературний псевдонім Кавад Раш), в якому критикувалося «перебудовне» очорнення радянських Збройних сил. Публікація викликала значний резонанс, була неодноразово перевидана, зокрема у США. Карем Раш поза СРСР став відомим як ідеолог військової могутностіСевастьянов Михаил. Живое наследие Карема Раша // Журнал «Морполит», 12.12.2019. На його адресу лунала і ліберальна критика. Історик порівнював «войовничий консерватизм Раша» з нацизмом, характеризуючи його погляди «як реакційні та казармові»Шубин А. В. Преданная демократия. СССР и неформалы (1986—1989 гг.) — М.: Европа, 2006. — С. 37.. Журнал «Вогник» № 8 1990 опублікував статтю Миколи Андрєєва «Звичайний рашизм»Андреев Н. Обыкновенный рашизм: Заметки на полях милитаристского сочинения (По поводу статьи К. Раша «Армия и культура») // «Огонёк», 1990, № 8, с. 8., у якій критикував погляди Раша:

Війна ніколи не була благородною справою людини, скільки б Раш та його соратники по думкам не намагалися це довести. <…> Проголошувати благородною справою вторгнення на танках до інших суверенних держав? Під дулом автомата повчати інші народи як жити? Прославляти окупацію чужої території? Ні, це не ознака патріотизму. Це типово мілітаристське мислення.

Хоча статтю Андрєєва неодноразово цитували інші автори, подальшого поширення слово «рашизм» не набуло.

Дуже подібну ідеологію до рашизму з назвою «росіянізм» сповідувала заснована в 1994 році Олександром Івановим-Сухаревським і Олексієм Широпаєвим фашистська «Народна національна партія».

Своїм відродженням термін завдячує президенту Чеченської Республіки Ічкерія Джохарові Дудаєву«Русизм — это особая форма человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме, полной бездуховности и безнравственности. Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма, особой жестокостью, как к человеку, так и к природе…Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах». Джохар Дудаев, лидер чеченского национально-освободительного движения, убитый спецслужбами России.— АРГУМЕНТ, 2014-03-19 09:40 , який основну рису росіянізму вбачав у територіальній експансії Росії на Кавказі, ця лінія сприйняття була продовжена Шамілем Басаєвим та Асланом Масхадовим, наприклад:

До історії формування рашизму як ідеології слід зачислити більшу частину війн на теренах суверенних держав, що входили до складу СРСР, а саме:

Придністровський конфлікт; Перша російсько-чеченська війна 1994—1996 років; Друга російсько-чеченська війна 1999—2009 років; Російсько-грузинська війна 2008 року; Російсько-українська війна з 2014 року.

Термін набув значного поширення в неофіційних колах 2008 року під час російсько-грузинської війни.

Поширення цього терміна припало на період початку російсько-української війни 2014 року, а саме анексії АР Крим Російською ФедерацієюРашизм — не пройдет, или трудно быть человеком , збиття літака Boeing 777 біля Донецька 17 липня 2014 та війни на сході України«Это, детка — Рашизм!» — новый хит про Россию заполонил Интернет [Видео] Томенко назвал борьбу с «рашизмом» новым серьезным мировым испытанием . Міжнародне поширення цього терміна відбулось після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року.

У травні 2022 року група київських креативників і комунікаційників розпочала кампанію щодо внесення слова «рашизм» до Оксфордського і Кембриджського словників англійської мови.

2 травня 2023 року Верховна Рада України офіційно визнала рашизм державною ідеологією Росії.

Основні риси і ознаки рашизму

В основі рашизму, який уже цілком сформувався в офіційну ідеологію, лежать заперечення «сили права» й утвердження «права сили», неповага до суверенітету сусідів і самоствердження через свавілля та насильствоАлександр Скобов. «Циммервальдская левая»  // Грани.Ру / Блоги (в блоге Свободное место) 22.03.2014. Першочерговими ознаками рашизму є агресивна ненависть до інших людей, думка яких відрізняється від типової пропаганди Російської Федерації. Такі риси загалом притаманні будь-якій російській владі й успадковані від Золотої Орди. Однією з основ рашизму є ідеологія духовної теорії РПЦ про «богообраність» росіян.

На думку російського історика Олександра Скобова, рашизм є еклектичною сумішшю великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і мракобісного православ'я. Рашизм характеризується також зневагою до особистості, прагненням розчинити особистість у «більшості» та придушити меншість. Рашизму притаманна невіра в демократичні процедури, бо «все це лише інструмент тонких маніпуляцій» (сам рашизм віддає перевагу грубим маніпуляціям). Рашизм виходить з того, що «народний дух» і «вищий загальний інтерес» виявляються не через формальні виборні механізми, а ірраціональним містичним способом — через вождя, який став таким, тому що зумів зачистити всіх інших.

Політолог Станіслав Бєлковський стверджує, що рашизм маскується під антифашизм, однак має фашистське обличчя і сутністьПутин будет захватывать новые территории, чтобы проложить путь к Балканам — эксперты . Політолог Руслан Ключник зазначає, що російська еліта вважає себе вправі будувати власну «суверенну демократію» без посилань на західні стандарти, а з урахуванням російських традицій державотворення. Адміністративний ресурс у Росії є одним із засобів збереження демократичного фасаду, за яким ховається механізм абсолютного маніпулювання волевиявленням громадян. Р. М. Ключник зазначає, що рашистський режим, на відміну від тоталітарних диктатур Гітлера та Сталіна, орієнтований на пасивність, а не активність мас.