Західноафриканський франк () — спільна валюта восьми незалежних держав в Західній Африці: Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Гвінея-Бісау, Малі, Нігер, Сенегал і Того. Ці вісім країн мають загальне населення 102,5 млн осіб (станом на 2013 рік) і сукупний ВВП у 78,4 млрд дол США (станом на 2012 рік). ISO 4217 код валюти: XOF. У грудні 2020 року з'явились наміри запровадити нову валюту — еко.
Історія 26 грудня 1945 року Уряд Франції схвалив декрет, згідно з яким у Французькій Західній Африці було запроваджено Франк КФА. До жовтня 1955 року емісію здійснював приватний «Банк Західної Африки», а з жовтня 1955 до квітня 1959 року «Емісійний інститут Французької Західної Африки і Того», який належав державі.
4 квітня 1959 року інститут було перетворено на Центральний банк держав Західної Африки (). У 1962 році банк почав роботу, ставши емісійним центром для семи держав, які підписали договір про утворення Валютного союзу Західної Африки (): Кот-д'Івуар, Нігер, Малі, Бенін (тоді Дагомея), Сенегал, Мавританія та Буркіна-Фасо (тоді Верхня Вольта). Майже одразу із зони франка вийшла Малі і ввела свою валюту — Малійський франк. Восени 1963 року до союзу долучалась Того. У 1973 році Мавританія вийшла із союзу і запровадила свою валюту — угію. У 1984 році Малі знову ввійшла до союзу, запровадивши західноафриканський франк як свою валюту.
10 січня 1994 року у Дакарі був підписаний договір, в результаті якого замість Валютного союзу Західної Африки було утворено Західноафриканський економічний і валютний союз. 2 травня 1997 року до союзу приєдналась Гвінея-Бісау, замінивши своє песо на західноафриканський франк.
У 1962 році (рік початку роботи Центрального банку Західної Африки) валютний курс складав 50 західноафриканських франків до 1 французького, 10 січня 1994 року (створення Західноафриканського економічного і валютного союзу) він становив 100 західноафриканських франків до одного французького. 1 січня 1999 року було встановлено курс до євро у співвідношенні 655,97:1.
Монети
У 1960 році почалося карбування монет номіналом 5 франків, у 1961 — 1 франк, у 1966 — 10 франків, у 1967 — 100 франків, у 1970 — 25 франків, у 1970 — 25 франків, у 1972 — 50 франків. У 1976 році замість алюмінієвої монети у 1 франк з'явилась монета зі сталі. У 1992—1996 роках карбувалися монети номіналом 250 франків. У 2003 році почалося карбування монет у 200 та 500 франків.
Банкноти Було випущено чотири серії банкнот: зразка 1961 року: 50, 100, 500, 1000, 5000 франків; зразка 1976—1981 років: 500, 1000, 5000, 10 000 франків; зразка 1991—1994 років: 500, 1000, 2500, 5000, 10 000 франків зразка 2003 року: 500, 1000, 2000, 5000, 10000 франків.
Країна, яка випустила банкноту, вказується таким префіксом на банкноті: А — Кот-д'Івуар; В — Бенін; С — Буркіна-Фасо; D — Малі; H — Нігер; К — Сенегал; S — Гвінея-Бісау; Т — Того.
В наш час в обігу перебувають банкноти зразка 2003 року. У листопаді 2012 року було випущено банкноту номіналом 500 франків.
Серія 2003 року Зображення Номінал(франків) Розміри(мм) Основнікольори Опис Рікдруку Аверс Реверс Аверс Реверс 500 114×60 помаранчевий логотип Банку бегемоти з 2012 1000 125×65 рожевий верблюди-дромадери з 2003 2000 129×65 блакитний морські окуні 5000 140×74 зелений болотні козли 10 000 145×74 фіолетовий хохлаті туракоМасштаб зображень — 1,0 пікселя на міліметр+
Див. також Франк КФА Центральноафриканський франк
Примітки