Протистояння у Маріуполі — епізод війни на сході України, коли місто Маріуполь Донецької області протягом місяця перебувало під контролем бойовиків самопроголошеної «Донецької народної республіки».

У результаті проведення антитерористичних заходів 6-9 травня за офіційними даними загинуло 9 та поранено 42 особи, водночас Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомляв про ліквідацію 20 озброєних екстремістів. У ході протистояння загинули начальник Маріупольського міського управління ДАІ підполковник Віктор Саєнко, молодший інспектор зв'язку маріупольського батальйону патрульної служби міліції Михайло Єрмоленко та командир Дніпропетровського батальйону територіальної оборони Сергій Демиденко. Під час проведення спецоперації у полон українських силовиків потрапила група «ополченців», серед яких «міністр оборони» самопроголошеної Донецької народної республіки Ігор Какідзянов. Міська влада Маріуполя оголосила 10 травня днем жалоби у місті по загиблих під час зіткнень.

Передумови протистояння

У період Євромайдану жителі Маріуполя брали участь в заходах як в підтримку Євромайдану, так і в підтримку В. Януковича. Починаючи з грудня 2013 штаб прихильників Майдану розташовувався на площі ЛенінаНа баррикадах! В Мариуполе на площади Ленина открыли штаб народного сопротивления(ФОТО+ВИДЕО) / Сайт города Мариуполя, натомість прихильники чинної влади брали участь в організованих поїздках на Київ для підтримки сил Антимайдану. Мітинги як за так і проти Євромайдану відбувались у Маріуполі 26 січня 2014.

Ескалація конфлікту Після усунення Януковича від влади, у Маріуполі розпочинаються мітинги з вимогою непокори київській владі. Перший такий мітинг відбувся 23 лютого з ініціативи ГО «Искренность»,Про ГО «Искренность» на якому організатори закликали людей до збройної акції непокори, вигнали з площі Леніна, застосовуючи дубинки, прихильників Євромайдану. До протестувальників виходив особисто мер міста Юрій Хотлубей, який закликав до збереження стабільності в Маріуполі.

Починаючи з 1 березня в таких акціях бере участь комуністична партія України та активно використовуються російські прапори. Найбільш масштабними були акції 1 березня, 5 березня, 8 березня.

На противагу, у місті відбувалися й мітинги за збереження цілісності України, зокрема 2 березня, 5 березня

Вимога референдуму 15 березня, в переддень Кримського референдуму, аналогічна пропозиція щодо проведення референдуму була озвучена і на мітингах в Маріуполі, серед організаторів якого була Комуністична партія України та Російський блок. Крім того, учасники вимагали також відставки мера міста — Юрія Хотлубея, зважаючи на його прихильність цілісності України.

Починаючи з цього дня учасники проросійських мітингів починають вдаватися до силових акцій. Так, 15 березня було атаковано територію заводу «Рошен», де мітингувальники намагались знайти гостей із Західної України 16 березня мітингувальники блокували прикордонну військову частину та організовували блокпост на в'їзді до міста, на якому оглядали весь транспорт, що в'їжджав до міста..

18 березня на круглому столі представників політичних партій в міськраді Маріуполя, було прийнято рішення поставити питання щодо проведення референдуму на засіданні міськради 25 березня. Круглий стіл проходив в умовах тиску з боку мітингувальників, які зібралися біля стін міськради з прапорами Росії та Комуністичної партії Проте намічене на 25 березня засідання було відкладене через загрозу захоплення міськради, й відбулося лише 28 березня

22-23 березня у Маріуполі проходили мітинги на підтримку 4-го Президента України В. Януковича, що втік з України місяцем раніше. Учасники цих мітингів записали звернення до В. Януковича, в якому звернулися до нього, як «гаранту Конституції», з вимогою відновити «конституційний лад в Україні», а також обрали «народним мером» Маріуполя громадянина Кузьменка Дмитра Владиславовича

28 березня міськрада ухвалила такі рішення: щодо проведення соціологічних досліджень у місті з питань суспільно-політичної стабілізації щодо створення Громадської ради з повноваження контролю за діяльністю правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо звернення до Верховної Ради України з питань: надання статусу російської мови другої державної; децентралізації влади і бюджету; проведення референдумів при прийнятті рішень щодо вступу у військові блоки та економічні й політичні асоціації; прийняття Закону про муніципальну міліцію узгодження призначень і звільнень з керівників виконавчої влади та силових відомств з міськрадою врегулювання відносин зі Скарбницею вжиття заходів щодо покращення ситуації на «Азовмаші» та інших підприємствах міста налагодження економічних зв'язків з зовнішніми партнерами роззброєння неформальних організацій [marsovet.org.ua/upload/documents/file/_po_iniciativam_mitingov21396507684.doc Рішення Маріупольської міської ради від 28.03.2015]

Попри рішення міськради, сепаратистські виступи мали місце 29 березня, а також 5 квітня, у підтримку «народного мера» Кузьменка, що був затриманий СБУ

Події після проголошення так званої «ДНР» Проголошення так званої «ДНР» 6 квітня в Донецьку спричинило різну реакцію мешканців Маріуполя. Частина з них безпосередньо брала участь захопленні донецької облради, інша частина 9 квітня провела мітинг у підтримку цілісності України. Цього ж дня відбулася хода з прапорами України на підтримку соборності країни. За соборність України висловився також міський голова Юрій Хотлубей.

13 квітня 2014 року, на 6-й день після проголошення «ДНР» у Донецьку, бойовики «ДНР» за бездіяльності правоохоронних органів захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор терористичної організації «ДНР». Того ж дня бойовики здійснили напад на мітинг прихильників соборності України, в результаті чого 9 з них потрапили до реанімації.

14-15 квітня із закликом не вдаватися до радикальних дій виступили народні депутати Володимир Бойко, Сергій Матвієнков, керівництво заводу «Азовмаш» та торгового порту, ректори державного і Приазовського технічного університетів, голови міської ради ветеранів, Приазовської асоціації ветеранів Афганістану, головний редактор газети , представники профкомів металургійного комбінату ім. Ілліча та «Азовсталі», закликали маріупольців не піддаватися на заклики до радикальних дій.

Звернення було проігноровано і вже ввечері 16 квітня бойовики здійснили спробу захоплення військової частини № 3057, в результаті якого троє загинули, 13 поранено і 77 — затримано. Для нейтралізації нападників до міста було перекинуто спецпідрозділ МВС «Омега», а на в'їздах до міста організовано блокпости.

21 і 23 квітня в Маріуполі пройшли мітинги за соборність України В ніч на 24 квітня проукраїнськими активістами було звільнено будівлю міськради від бойовиків «ДНР», здійснено цивільне затримання бойовиків та передано їх співробітникам МВС. Через 4 години, через невиконання співробітниками МВС своїх функцій, затриманих відпустили, спровокувавши таким чином повторне захоплення бойовиками міськради..

Напередодні першотравневих свят прапори «ДНР» з'явились над будівлями районних адміністрацій, під прапорами ДНР та Російської федерації пройшли і демонстрації 1 травня. Учасники демонстрацій також вимагали усунення з посади начальника ГУМВС щойно призначеного Валерія Андрощука. Того ж дня прапори «ДНР» були вивішені на будівлях СБУ, міліції та прокуратури.

Збройні зіткнення 3-9 травня В ніч з 3 на 4 травня у центрі міста мали місце збройні сутички, підпалено будівлю «Приватбанку», розгромлено офіс кандидата в президенти України Петра Порошенка

4 травня з'явилося відеозвернення про висунення маріупольских бойовиків на допомогу слов'янським. По місту стали поширювати листівки із закликом брати участь у так званому «референдумі щодо статусу Донецької республіки»

Увечері 6 травня екстремісти, побоюючись проведення у місті антитерористичної операції, перекрили рух на центральній вулиці міста — проспекті Леніна (сучасний просп. Миру), а також на проспекті Металургів біля підземного переходу, підпалили шини на барикадах біля захопленої ними будівлі міської ради з боку проспекту Нахімова, на перетині проспекту Леніна та вулиці Казанцева, встановили блок-пост на трасі Маріуполь-Ялта неподалік селища Мелекіне. Поблизу військової бази у маріупольському аеропорту сталася перестрілка: невідомі обстріляли кілька автомобілів. Озброєні бойовики намагалися здійснити напад на сили антитерористичної операції поблизу Агробази, однак силовики дали відсіч, захопивши кількох екстремістів у полон.

Уночі 6 травня екстремісти добровільно покинули приміщення Маріупольської міської ради. Вранці 7 травня Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, повідомив, що вночі місто було звільнено від екстремістів, відновлено рух транспорту та доступ до адміністративних установ. Рух транспорту перекрили лише на трасі на Мангуш. Барикади біля міської ради почали розчищати техніка та проукраїнські активісти, водночас проросійські активісти намагалися завадити цьому, зводячи нові укріплення.

МВС України також повідомило, що поблизу селища Мангуш було обстріляно автобус з бійцями спецзагону «Азов». У наслідок зіткнення 1 бойовика було вбито, 2 взято у полон, серед них і так званого міністра оборони «ДНР» Ігоря Какідзянова; вогнепального поранення у руку зазнав також водій автобуса.

Близько полудня прихильники «ДНР» відновили контроль над будівлею міської ради; з невідомих причини співробітники міліції покинули площу перед установою. Станом на вечір 7 травня в'їзди до Маріуполя заблоковані 10 блок-постами, на яких чергують правоохоронці спільно з активістами. У місті та його околицях було помічено до 10 українських танків та БТРів.

8 травня екстремісти знову підпалили шини перед будівлею міської ради та перекрили рух по проспекту Леніна, повідомлялося про штурм установи силовиками. Інформація про штурм не підтвердилася, однак силовики відновили контроль над будівлею, близько 100 спецпризначенців оточили її по периметру.

Протистояння 9 травня

Близько 60 озброєних бойовиків вчинили спробу захоплення міського управління внутрішніх справ, внаслідок чого сталася перестрілка. Правоохоронці, серед яких були бійці Національної гвардії та СБУ, оточили по периметру будівлю управління, на першому і другому поверхах якого забарикадувалися до 30 сепаратистів, які використовували проти силовиків гранати та стріляють з автоматичної зброї. З боку силовиків у бою було залучено 3 БТРи. За повідомленнями народного депутата України Олега Ляшка проти українських силовиків діяли російські снайпери, які перебували у будівлі поліклініки біля управління міліції. У ході протистояння будівля міського відділку міліції згоріла вщент. У ході бою загинув 1 український військовослужбовець та було знищено до 20 сепаратистів; решта, покинувши зброю, зникла у житлових кварталах Маріуполя. Крім того, сепаратисти захопили у полон начальника міліції Валерія Андрощука.

Близько 13 години з боку Агробази до міста в'їхало 14 танків Збройних Сил України, однак пізніше 6 з них покинули місто, містяни також повідомляли про входження вранці до міста з боку аеропорту військової техніки, кількість якої невідома. Повідомлялося про захоплення сепаратистами однієї машини БМП-2 (За іншими даними БРДМ), на якій було встановлено прапор Донецької народної республіки. Після захоплення машини сепаратистами вона випадково вистрілила, пошкодивши стіну житлового будинку; внаслідок пострілу ніхто не постраждав. 10 травня сепаратисти спалили машину біля приміщення міськради.

Близько 12:30 загорівся перший поверх Маріупольської міської ради. Внаслідок пожежі у міській раді, що тривала усю ніч згоріли барикади на вході до неї та було пошкоджено деякі кабінети з 1 до 4 поверху та верхні поверхи у центральній частині будівлі.