Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є у всіх абетках, створених на кириличній графічній основі.
Історія
Походить від літери старослов'янської кириличної абетки («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній системі числення «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латиниці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.
У глаголиці «буки» мала накреслення і числове значення «2».
Назва «буки» походить від () — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Читання
Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони: [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний [b̪] (твердий б) — дзвінкий губно-зубний проривний [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий
В інших кириличних абетках В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [p]: дуб — [dup].
Інше використання Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.
Велика літера Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.
Мала літера б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
Цікаві факти В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних. Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».
Таблиця кодів Кодування Регістр Десятковийкод 16-ковий- код Вісімковий- код Двійковий код Юнікод Велика 1041 0411 002021 00000100 00010001 Мала 1073 0431 002061 00000100 00110001 ISO 8859-5 Велика 177 B1 261 10110001 Мала 209 D1 321 11010001 KOI 8 Велика 226 E2 342 11100010 Мала 194 C2 302 11000010 Windows 1251 Велика 193 C1 301 11000001 Мала 225 E1 341 11100001
Джерела Б //
Півторак Г. П. Б //