Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) — командування НАТО, яке існувало з 1952 по 2003 рік як частина командування ОЗС НАТО у Європі. Розташовувалося у Кольсасі поруч з Осло (Норвегія), через що було найпівнічнішим командуванням НАТО. У разі війни AFNORTH мало прийняти верховне командування над усіма об'єднаними військами в Норвегії, Данії та Німеччині на північ від Ельби/Гамбургу і на прилеглій морській території.

Історія

Протягом більшої частини існування командування його головнокомандувачем (CINCNORTH) був британський адмірал або генерал. Начальником штабу завжди був німецький віцеадмірал. Командувач об'єднаними ВПС у Північній Європі, який в разі війни мав прийняти командування над усіма військово-повітряними силами НАТО в регіоні AFNORTH, безпосередньо підпорядковувався CINCNORTH і завжди був генерал-лейтенантом ВПС США. До керівництва AFNORTH також входили заступники з сухопутних, повітряних і морських операцій, якими завжди були данські або норвезькі генерал-майори або контр-адмірали.

До 1993 року головними підлеглими командуваннями AFNORTH були командування у Північній Норвегії, командування у Південній Норвегії та командування на підступах до Балтійського моря (BALTAP). BALTAP у свою чергу складалося з командувань AIRBALTAP, NAVBALTAP, LANDZEALAND (що відповідало за сухопутну оборону Зеландії та інших данських островів) та LANDJUT (командування сухопутними силами у Шлезвіг-Гольштейні та Ютландії). Командування LANDJUT відповідало за сухопутну оборону підступів до Балтійського моря з 1962 року. Штаб-квартира LANDJUT розташовувалась у Рендсбурзі (Німеччина), а сили командування складалися з 6-ї танкової гренадерської дивізії та данської дивізії Ютландія. У випадку війни LANDJUT мало бути посилено британською мобільною групою, в першу чергу 1-ю піхотною бригадою та деякими іншими силами.

30 червня 1994 року штаб-квартира AFNORTH у Кольсасі була розформована, а замість неї створена штаб-квартира командування ОЗС НАТО у Північно-Західній Європі (AFNORTHWEST) на авіабазі Хай-Вікем у Великій БританіїFor more on AFNORTHWEST, see Office of Public Information accessed February 2009. Командування AFCENT, розташоване в Брюнсумі (Нідерланди), було перейменовано на AFNORTH. 3 березня 2000 року AFNORTHWEST було розформовано, а CINCNORTHWEST передав свої повноваження регіональному штабу AFNORTH. У 2004 році він був знову перейменований — на командування ОЗС НАТО Брюнсум.

Структура

До 1993 року

Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) зі штаб-квартирою в Кольсасі (Норвегія) Командування ОЗС НАТО на підступах до Балтійського моря (BALTAP) зі штаб-квартирою в Карупі (Данія) Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Шлезвіг-Гольштейні і Ютландії (COMLANDJUT) Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Зеландії (COMLANDZEALAND) Командувач об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMAIRBALTAP) в Карупі Командувач об'єднаних військово-морських сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMNAVBALTAP) в Карупі (раніше в Кіль-Хольтенау) Командування ОЗС НАТО у Південній Норвегії (SONOR) зі штаб-квартирою в Ставангері Командування ОЗС НАТО у Північній Норвегії (NON) зі штаб-квартирою в Буде

У 2000—2004 роках

AFNORTH у цей період було регіональним командуванням AFCENT: Два командування компонентами: Командування об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на Півночі (AIRNORTH) в Рамштайні (Німеччина) Командування об'єднаних військово-морських сил НАТО на Півночі (NAVNORTH) в Норсвуді (Велика Британія)

Три об'єднаних субрегіональних командування: Командування ОЗС НАТО Центр в Гайдельберзі (Німеччина) Командування ОЗС НАТО Північний Схід в Карупі (Данія) Командування ОЗС НАТО Північ в Ставангері (Норвегія)

Головнокомандувачі

Головнокомандувачами AFNORTH були:

1951—1953 — адмірал сер Патрік Бринд 1953—1956 — генерал сер Роберт Манзерг 1956—1958 — генерал-лейтенант сер Сесіл Сагден 1958—1961 — генерал-лейтенант сер Горацій Мюррей 1961—1963 — генерал-лейтенант сер Гарольд Паймен 1963—1967 — генерал-лейтенант сер Роберт Брей 1967—1969 — генерал сер Кеннет Дарлінг 1969—1972 — генерал сер Волтер Вокер 1972—1974 — генерал сер Томас Пірсон 1974—1977 — генерал сер Джон Шарп 1977—1979 — генерал сер Пітер Вайтлі 1979—1982 — генерал сер Ентоні Фаррар-Хоклі 1982—1986 — генерал сер Річард Лоусон 1986—1989 — генерал сер Джеффрі Хоулетт 1989—1992 — генерал сер Патрік Палмер 1992—1994 — генерал сер Гаррі Джонсон

Примітки