Євге́н Олекса́ндрович Ненадке́вич (, с. Довгалівка, нині Білогірського району Хмельницької області — , Житомир) — український літературознавець, педагог. Шевченкознавець.
Біографічні дані
Закінчив Петербурзьку духовну академію. Друкуватися почав 1904.
1907—1919 працював учителем літератури в школах Кременчука та Житомира. Від 1920 викладав українську та російську літературу у вищих навчальних закладах.
Від 1947 жив у Житомирі.
Праці
«Творчість Т. Г. Шевченка після заслання (1857—1858)» (Київ, 1956). «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка. Редакційна робота над творами 1847—1858 рр.» (Київ, 1959). Статті про творчість Тараса Шевченка: «Три великі поети слов'янства: Міцкевич, Пушкін, Шевченко перед пам'ятником Петра 1-го» (1929), «Про „Морскалеву криницю“ Шевченка» (1932), «Шевченко в школі» (1939), «Шевченко і російська революційна демократія» (1948), «Шевченко і Щепкін» (1957), Поетичний епілог творчості Шевченка" (1959).
Література Лисенко І. М. Ненадкевич Євген Олександрович // Українська Радянська Енциклопедія. — Т. 7. — К., 1982. — С. 313. Шевченківський словник. — Т. 2. — К., 1978. — С. 43.