Ця стаття містить перелік загальновживаних шахових термінів та їхнє роз'яснення.
А Абсолютний таск — рекордний ідейний задум в шаховій композиції, який вже перевершити неможливо, хіба що повторити. Це може бути пов'язано з особливостями й комплектом шахових фігур, розмірами і формою дошки. Автомат — загальна назва пристроїв, у яких грає схований від глядачів шахіст. Вперше шаховий автомат було створено у 1769 році у Відні В. Кемпеленом. Алгебраїчна нотація — різновид способу запису шахової партії. Відповідно до правил алгебраїчної нотації клітини шахівниці позначаються двома координатами — латинською літерою від «a» до «h» та цифрою від 1 до 8. Англійський початок — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. с2—с4. Був введений у практику англійським шахістом Г. Стаунтоном. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці. Атака пішакової меншості — типовий стратегічний прийом, що має на меті викликати послаблення пішакової структури суперника. На практиці цей прийом найчастіше використовується у багатьох варіантах ферзевого гамбіту. Атака слабкого пункту — ведеться у розташуванні фігур суперника з метою захоплення послабленої клітини, знищення слабких пішаків або відволікання сил суперника на їх захист.
Б
Баскська система — шахове змагання, в якому гравці одночасно грають один з одним дві гри на двох дошках; кожен з них грає білими фігурами на одній дошці і чорними на іншій. Біля кожної дошки є свій годинник. Перша гра за баскською системою відбулася у 2011 році в Іспанії. Батарея — наявність двох різних далекобійних фігур на одній лінії; відведення фігури, що стоїть попереду дозволяє увійти у дію іншій фігурі, що стоїть на тій самій лінії.Winning Chess Strategies, 1994, с.238 Бліц (або блискавична гра) — гра, за якої кожному гравцеві відводиться дуже обмежений час (зазвичай 5 хвилин). Блокада — ефективний засіб для обмеження рухливості фігур та пішаків суперника, за якого одна з власних фігур розміщується на клітині попереду пішака суперника. Термін було введено А. Німцовічем Будапештський гамбіт — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e5. У сучасній практиці зустрічається достатньо рідко. Білі часто грають на 2 ході Ng1-f3 щоб не допустити цей гамбіт. Бухгольц — система розрахунку особистих коефіцієнтів учасників шахового турніру. Використовується для розподілу місць за рівності очок. Розрізняють Бухгольц та прогресивний Бухгольц. Коефіцієнт Бухгольца дорівнює сумі очок суперників, з якими грав учасник для якого розраховується Бухгольц.
В
Важкі фігури — у шаховій термінології тура та ферзь. Варіант — серія ходів, що логічно пов'язані один з одним. Взяття — хід що прибирає з дошки фігуру суперника. Фігура якою роблять взяття займає місце фігури яку взяли, за винятком випадку взяття на проході. Взяття на проході (або бита клітина, або en passant) — взяття пішака, що просунувся з початкового положення на дві клітини вперед та став на сусідню клітинку з пішаком суперника. Взяття на проході можливе лише наступним ходом. Відволікання — тактичний прийом при якому фігура, що змушена перейти на іншу клітину більше не виконує якісь важливі функції. Часто відволікання досягається за допомогою жертви. Віддалений прохідний пішак — термін з теорії ендшпілю. Прохідний пішак віддалений від позиції короля суперника. Зазвичай віддаленим називають такого прохідного пішака, що знаходиться на протилежній від позиції короля суперника крайній лінії. Відкрита лінія — вертикаль шахівниці, що звільнена від пішаків. Відкриті дебюти — загальна назва дебютів, що починається ходами 1. e2—e4 e7—e5. Віденська партія — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Nb1—c3. Розроблена віденським шахістом К. Гампе. У сучасній практиці зустрічається не часто. Відсталий пішак — пішак, що опинився позаду пішаків, що знаходяться на суміжних вертикалях. Зазвичай такий пішак є слабким, адже він деякий час не може бути захищений іншими пішаками. Відштовхування плечем — умовна назва прийому, що застосовується у ендшпілі, коли король не пускає короля суперника, на якусь важливу клітину. Висячі пішаки — два пов'язаних пішаки (зазвичай центральний та слоновий), на одній горизонталі, що не можуть бути захищені іншими пішаками. Термін було введено А. Німцовічем. Висяча фігура — незахищена фігура, яка може опинитися під нападами фігур або пішаків суперника. Волзький гамбіт — також зустрічається назва гамбіт Бенко, належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 c7—c5 3. d4—d5 b7—b5. Назву було запропоновано П. Романовським після опублікування статті кандидата у майстри з Куйбишева Бориса Аргунова у 1946 році. Доволі часто зустрічається в сучасній практиці.
Г
Гамбіт — загальна назва дебютів, у яких одна з сторін пропонує жертву матеріалу з метою найшвидшого розвитку, отримання позиційних переваг, створення атаки на короля суперника. У разі прийняття жертви виникає прийнятий гамбіт (у назві дебюту слово «прийнятий» зазвичай не використовується), при її відхиленні — відмовлений. Гамбіт Блекмара-Дімера — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. e2—e4. Було розроблено та введено у практику американським шахістом А. Блекмаром та німецьким шахістом Е. Дімером. У сучасній практиці майже не зустрічається. Гамбіт Блюменфельда — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Ng1—f3 c7—c5 4. d4—d5 b7—b5. Запропонований Б. Блюменфельдом. У сучасній практиці зустрічається не часто. Гамбіт Вагнера — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. f2—f4 f7—f5 2. e2—e4. Цей гамбіт було запропоновано німецьким шахістом Г. Вагнером. У сучасній практиці майже не зустрічається. Гарде — оголошення супернику, що його ферзь внаслідок чергового ходу опинився під ударом фігур або пішаків, за старовіцькими правилами обов'язкове попередження (від фр. gardez «пильнуй [ферзя»). Гіпермодернізм — напрямок у розвитку шахів у 1910 — 1920 роках. Голландський захист — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 f7—f5. Застосовується у сучасній практиці. Гра на фланзі — стратегічний шаховий прийом. Має різні форми такі як: атака короля, атака пішакової меншості, відволікання сил суперника від центру тощо. Гра за листуванням — різновид заочних шахів. Гра здійснюється за допомогою засобів поштового зв'язку. Після широкого розповсюдження інтернету майже не використовується. Гросмейстер — найвище шахове звання. Надається довічно ФІДЕ за успішні виступи у міжнародних змаганнях.
Д
Далекобійна фігура — умовна назва фігур, що мають широкий діапазон дії. До далекобійних фігур відносяться ферзь, слон та тура. Двоє коней проти пішака — різновид шахового ендшпілю. Зазвичай досягається перемога сильнішої сторони, але виграш дуже складний. Мат двома конями можливий завдяки наявності у суперника пішака, що пересуваючись запобігає пату та дає можливість поставити мат королю. Дебют — початкова стадія шахової партії (умовно 10 — 15 ходів), що характеризується мобілізацією сил сторін. Пов'язаний з визначеним планом гри у мітельшпілі. Зазвичай у назві дебюту присутнє одне з слів: «дебют», «початок», «захист», «гамбіт». Дебют Алапіна — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—e2. Був введений у практику С. Алапіним. У сучасній практиці на найвищому рівні майже не зустрічається. Дебют Андерсена — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. a2—a3. Був названий на честь німецького шахіста А. Андерсена, який застосував його у матчі проти П. Морфі (Париж, 1858). У сучасній практиці не зустрічається. Дебют Берда — виникає після ходу 1.f2—f4. Належить до закритих дебютів. Названий на честь Г. Берда. У сучасній практиці зустрічається не часто. Дебют Ларсена — належить до закритих дебютів. Названий на честь Б. Ларсена. Починається ходом 1. b2—b3. Зустрічається у сучасній практиці. Дебют Німцовича — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 Nb8—c6. Був введений у практику А. Німцовічем. У сучасній практиці майже не зустрічається. Дебют Понціані — належить до відкритих дебютів. Починаєеться ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. c2—c3. Майже не використовується у сучасній практиці. Дебют Реті — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. Ng1—f3 d7—d5 2. c2—c4. Названий на честь Р. Реті. Дуже часто застосовується у сучасній практиці. Дебют слона — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Bf1—c4. У сучасній шаховій практиці зустрічається рідко. Дебют Сокольського — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. b2—b4. Жартома називається ще «Дебют орангутанга». Зустрічається у сучасній практиці. Дебют ферзевих пішаків — належить до закритих дебютів. Поєднує ряд систем розвитку що починаються першим ходом 1. d2—d4, але не пов'язаних з наступним ходом 2. c2—c4. Зустрічається у сучасній практиці. Дерево розрахунку — сукупність варіантів, що необхідно розглянути при аналізі позиції. Дитячий мат — один з тривіальних матів. Виникає після ходів: 1. e2—e4 e7—e5 2, Qd1—h5 d7—d6 3. Bf1—c4 Nb8—c6?? 4. Qh5xf7#. Довічний шах — безперервна послідовність шахів яких неможливо уникнути. Застосовується як засіб досягнення нічиєї. Дракон — один з найуживаніших варіантів у сицилійському захисті.
Е
Еполетний мат — мат, при якому обидві тури розташовані на сусідніх по горизонталі з власним королем клітинах, та відбирають у нього клітини для відступу. Ендшпіль — кінцева стадія шахової партії. Етюд — різновид шахової композиції. Спеціально складена позиція у якій одній з сторін (зазвичай білим) потрібно виконати певне завдання (виграти або зробити нічию).
Ж Жертва фігури — нееквівалентний обмін для отримання вирішальної або позиційної переваги. Живі шахи — різновид гри у шахи, за якого гра ведеться на шахівниці великого розміру, наприклад на міській площі. Роль шахових фігур виконують люди у костюмах.
З
Задача — різновид шахової композиції. Спеціально складена шахова позиція у якій треба поставити мат у визначену кількість ходів. Закриті дебюти — загальна назва шахових дебютів які починаються будь-яким першим ходом, окрім 1. e2—e4. Заманювання — тактичний прийом, що примушує за допомогою погроз, жертв та нападів фігуру суперника зайняти невигідну позицію. Захист Алехіна — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 Ng8—f6. У турнірну практику його ввів О. Алехін. Широко використовується у сучасній практиці. Захист Беноні — належить закритих дебютів. Виникає після ходів 1. d2—d4 c7—c5 або 1.d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 c7—c5. Назву «Бен-Оні» (давньо єврейське — дитя(букв. син) мого смутку) було введено німецьким шахістом А. Райнганумом у його книзі «Бен-Оні, або захист проти гамбітних ходів у шахах» (1825). Використовується у сучасній практиці. Захист Грюнфельда — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 g7—g6 3. Nb1—c3 d7—d5. Вперше був застосований Е. Грюнфельдом. Широко використовується у сучасній практиці. Захист двох конів — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 3. Bf1—c4 Ng8—f6. Зустрічається у сучасній практиці не часто. Захист Каро—Канн — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1.e2—e4 c7—c6. У турнірну практику цей дебют було введено австрійським шахістом М. Канном та німецьким шахістом Г. Каро. Доволі часто зустрічається у сучасній практиці. Захист Німцовича — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Nb1—c3 Bf8—b4. Введений у практику та теоретично обґрунтований А. Німцовичем. Один з найуживаніших дебютів. Захист Пірца-Уфімцева — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 d7—d6 2. d2—d4 Ng8—f6 3. Nb1—c3 g7—g6. Часто використовується на найвищому рівні. Захист Філідора — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 d7—d6. У сучасній практиці майже не використовується.