Козько́ Володи́мир Микола́йович (18 березня 1943 року, ст. Лазо Калінінського р-ну Приморського краю, СРСР — 27 травня 2026 року, Харків, Україна) — український інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківського Національного медичного університету.

Біографія Народився 1943 року на Далекому Сході в сім'ї військовослуж­бовця.

Закінчивши школу, працював робітником на заводі, потім пройшов дійсну військову службу на флоті. 1967 року вступив на лікувальний факультет ХМІ. Завдяки своїй старанності, наполегливості й зацікавленості інфекційною патологією вже на 3-ому курсі доєднався до наукового студентського гуртка кафедри інфекційних хвороб. Навчаючись на відмінно, продовжив свій шлях у клінічній ординатурі (1973-74 рр.). З 1974 року Володимир Миколайович працював асистентом, а згодом — доцентом кафедри інфекційних хвороб ХМІ.

1987 року захистив кандидатську дисертацію —"Клініко-імунологічні показники і стан слизової оболонки товстої кишки у хворих на гострі шигельози". 1996 року захистив докторську дисертацію —"Компенсаторно-адаптаційні механізми та можливості їх корекції у хворих на дизентерію різного віку". 1997 року отримав вчене звання професора.

З 1992 по 2019 очолював кафедру інфекційних хвороб ХМІ.

Помер 27 травня 2026 року у Харкові.

Завідування кафедрою За Козька наукова робота кафедри зосередилася на дослідженні патогенетичного обґрунтування лікування інфекційних хвороб. Велика увага приділялася вивченню стану компенсаторних механізмів адаптації до інфекційного процесу та удосконаленню медикаментозних і немедикаментозних засобів у лікуванні хвороб, спричинених бактеріями, вірусами та їхніми асоціаціями. Досліджувався стан клітинних мембран, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, показники ендотоксикозу. Глибоко вивчалися питання ліпідного обміну у хворих на вірусні гепатити. Отримали подальший розвиток функціональні методи дослідження дихальних шляхів, капіляроскопічні та термографічні методи.

Так, під керівництвом Козька доценткою Нікітіною Н. О. проводилося вивчення ефективності лікування вітчизняним препаратом для регідратаційної терапії "глюкосоланом" та ентеросорбентами при гострих кишкових захворюваннях.  Доцент Чуйков Л. І. проводив імунологічні обстеження у бактеріоносіїв сальмонел та інших бактерій-збудників кишкових інфекційних хвороб при лікуванні їх декаметоксином та імуномодуляторами. Асистенти Меркулова Н. Ф., Мішенін В. А. вивчали ефективність лікування бешихи ангіопротекторами, імуномодуляторами та з використанням магнітолазерної терапії. Ці ж препарати (декаметоксин та імуномодулятори) застосовувалися в лікуванні ангін доцентами Бєлкіною Е. О. та Шутак М. І. Асистенти Граділь Г. І., Пилипченко В. Ф. продовжували вивчати ефективність антибіотико-  та лазеротерапії у хворих на вірусно-бактерійні пневмонії.

1998 року, в зв’язку з розширенням спектра наукових досліджень, кафедра обрала нову тему науково-дослідницької роботи: "Вивчення стану компенсаторних механізмів адаптації до інфекційного процесу, патогенетичне обгрунтування застосування і вдосконалення медикаментозних і немедикаментозних  засобів в лікуванні хвороб, які спричинюють бактерії, віруси при гострому та затяжному перебігу (пневмонії, гострі кишкові інфекційні хвороби, вірусні гепатити, ангіни)". Згідно з обраною темою на кафедрі під керівництвом професора Козька створено та захищено 17 кандидатських та 3 докторських дисертації (асистентами Бондаренком А. В., Кацаповим Д. В., Морозовою О. В., Красновим М. І., Винокуровою О. М., Ткаченком В. Г., Соломенник Г. О., Бондарем О. Є., Мотлоховою О. В., Юрко К. В., Могиленець О. І., Соханем А. В., Копійченко Я. І., Кузнєцовою А. А., Анциферовою Н. В., Гавриловим А. В.), в яких досліджувалися патогенетичні аспекти  та нові підходи до лікування кишкових інфекційних хвороб (сальмонельозу, асоційованих інфекцій), пневмоній, вірусних гепатитів В і С, нейроінфекцій, ВІЛ/СНІДу.

Характерною рисою В. М. Козька була повна довіра своїм підлеглим та віра в успіх кожного співробітника. Саме за такого сприятливого мікроклімату на кафедрі формувалися та уживалися одночасно декілька наукових течій, що дозволяло кожному дисертанту проявити себе. Мудрість, досвід і далекоглядність завідувача кафедри, професора Козька, відігравали в цьому ключову роль. Він не забороняв, а скеровував, не відкидав, а уточнював, не заперечував, а підказував. Серед 4-х докторів медичних наук, які тепер працюють на кафедрі, троє виконали свої роботи безпосередньо там: професор Бондаренко Андрій Володимирович ("Клініко-діагностична характеристика бартонельозу", 2012), професорка Юрко Катерина Володимирівна ("Ко-інфекція ВІЛ/HCV: імуногенетичні та метаболічні показники на тлі противірусної терапії", 2016), професор Сохань Антон Васильович ("Менінгіти та менінгоенцефаліти: рання діагностика уражень клітин ЦНС, оцінка стану гематоенцефалічного бар’єру та метаболічних розладів", 2019).

Протягом 1997-2005 рр. професор Козько обіймав посаду експерта ВАК України за профілем "Інфекційні хвороби".  

Науковий доробок Професор В. М. Козько лишив по собі значний науковий доробок: близько 500 його власних, або у співавторстві, наукових і науково-методичних праць, серед яких монографія "Шигельоз" (2002 р.), 30 навчальних посібників і підручників —"Психологічні особливості та психічні порушення у хворих на СНІД" (2001), "Клінічна фармакологія" (2005), "Герпетична та герпесвірусна інфекція" (2015), "Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль" (2020), "Інфекційні хвороби" (2012, 2019, 2022), "Невідкладна інфектологія" (2023), "Соціально значущі та особливо небезпечні інфекційні хвороби" (2023), та ін.

Ним та у співавторстві отримано більше 30 патентів на винахід та корисну модель.

Основні наукові праці: Компенсаторно-адаптаційні механізми та можливості їх корекції у хворих різного віку на дизентерію. К., 1996 Клінічна фармакологія: Підручник у 2-х томах. К., 2005. Шигельоз. Тернопіль, 2002. Психологічні особливості та психічні порушення у хворих на СНІД: Навч. посібник. Харків, 2001. Тропические болезни: Учебное пособие для иностранных студентов. Харьков, 2004. Вакцинопрофілактика вірусних гепатитів: Навч. посібник. Харків, 2006. Иммунопрофилактика столбняка и бешенства: Навч. посібник. Харьков, 2006. Особливо небезпечні інфекції: Навч. посібник. Харків, 2008. Acute intestinal infections: Навч. посібник. Харьков, 2007. Tropical diseases: Manual for medical students and interns, 2007. Acute intestinal infections: Textbook for medical foreign student, 2007. Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу. Монографія. Харків, 2012. Комплексна система ранньої діагностики та моніторингу ВІЛ-інфекції: Метод. рекомендації. Київ, 2012. Бартонельоз у ВІЛ-інфіко-ваних: клініка, діагностика, лікуван-ня: Метод. рекомендації. Київ, 2012. Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (4 видання, перероблене і доповнене). — 2022. — 464 С.; кольор. вид. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба, В. М. Козько та ін.) ISBN 978-617-505-909-8

Джерела Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів. Довідник Асоціації. 2015 рік Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів. Хто є хто у ВАУ. Довідник Асоціації. 2021 рік стор. 118-119