Владисла́в Іва́нович Заре́мба (, місто Дунаївці, нині Хмельницької області — , Київ) — український композитор, піаніст і педагог польського походження.
Життєпис Музики навчався в Антона Коціпінського в Кам'янці-Подільському, а від 1862 року викладав гру на фортепіано та хоровий спів у жіночих пансіонах Києва.
Його син, Сигізмунд — теж був композитором та диригентом.
Помер у Києві. Поховано на Байковому кладовищі.
Імеем Владислава Заремби названо Хмельницький музичний коледж та провулок, в Голосіївському районі м. Києва.
Творчість та педагогічна діяльність Автор пісень і романсів українською та польською мовами, зокрема 30 творів для голосу з фортепіано на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря»). Переклав для фортепіано ряд українських народних пісень.
Склав збірники музичної літератури для дітей — вокальний «Пісенник для наших дітей» () і фортепіанний «Маленький Падеревський» ().
Композиціям Заремби властива скромність технічних засобів і певна одноманітність настроїв, проте кращі його твори і аранжування («Дивлюсь я на небо», «Така її доля» тощо) і досі дуже популярні.
Педагогічну діяльність Владислав Заремба розпочав у 1853 році на посаді викладача фортепіано у школі Антона Коціпінського у Кам'янець-Подільському, на той час — центрі Подільської губернії. Також здійснював приватну педагогічну практику, оскільки музика на той час відігравала важливу роль у навчанні та вихованні дітей із заможних польських родин, а серед інтелігенції широко побутували традиції домашнього музикування.
Активний розвиток музичної освіти і фортепіанного виконавства, зростання інтересу до домашнього музикування та професійного навчання окреслили проблему створення навчально-дидактичної літератури для дітей. Починаючи з ХІХ століття композитори України зробили значний внесок у формування дитячого педагогічного репертуару для фортепіано. Поряд із першими циклами мініатюр для фортепіано М.Степаненка, В.Присовського, М.Соколовського є згадка про педагогічні праці для дітей Владислава Заремби: вокальну збірку «Пісенник для наших дітей» («Spiewnik dia naszych dziatek») і фортепіанну збірку «Маленький Падеревський» («Mały Paderewsky»). Однак зміст цих збірок, їхнє дидактичне та художнє значення не були досліджені.
Твори Фортепіанні п'єси: «Прощання з Україною», «Думка-шумка», «Реве та стогне Дніпр широкий», «В кінці греблі шумлять верби», «Зібралися всі бурлаки». Романси та пісні на вірші українських і польських поетів: понад 30 — на вірші Тараса Шевченка: «Калина» («Чого ти ходиш на могилу?»), Думи мої, думи мої «І багата я, і вродлива я», «На улиці невесело», «Така її доля…» (з «Причинної»), «Якби мені черевики», «Якби мені, мамо, намисто», «Утоптала стежечку». Обробка для голосу та фортепіано популярних пісень: «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» Людмили Александрової, українських народних: «Де ти, бродиш, моя доле», «Ні, мамо, не можна нелюба любить». Збірки: «Пісенник для наших дітей», «Маленький Падеревський» (для фортепіано). Музика: до драми «Назар Стодоля» (зокрема пісні Стеха «Через гору піду», «Тра-лала, на базарі була») «Музика до Кобзаря», соля на сопран й альт
Примітки
Джерела — С. 232. Житкевич А. Композитор В. І. Заремба: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1971. — 29 вересня. — С. 4. Живе в пісні // Прокопчук Віктор. З народних глибин. — Хмельницький, 1991. — С. 11-17. Руденко Надія. Знаний і незнаний Заремба // Український народний календар. — 2002. — 24 жовтня. Печенюк М. А. Музиканти Кам'янеччини. — Хмельницький, 2003. — С. 450. Федоров, І. На батьківщині В.Заремби без музики не обійтись [Текст] / І. Федоров // Хмельниччина. — 2011. — 3 листоп. Федоров, І. Вл. Заремба — творець незабутніх пісень та мелодій [Текст] / І. Федоров // Хмельниччина. — 2015. — 12 лют. — С.4.
Посилання
'Владислав Заремба' на сайті Енциклопедія Києва Владислав Заремба // Біографія на сайті UaModna, 15 червня 2015