NSU Motorenwerke AG, вживається також NSU — німецька компанія-виробник автомобілів, мотоциклів та велосипедів, заснована в 1873 році. 1969 року була поглинута Volkswagen Group та об'єднана з Auto Union AG. Спільне підприємство згодом трансформувалось у компанію, яка нині відома під назвою Audi. Модель NSU Spider 1964 року стала першим серійним автомобілем у світі, оснащеним безклапанним роторним двигуном (т.зв. двигун Ванкеля).
Історія Заснування компанії
У 1873 році два швабських механіки Крістіан Шмідт і Генріх Штоль засновують у містечку Рідлінген фірму з виробництва в'язальних машин — Mechanische Werkstätte zur Herstellung von Strickmaschinen . Через 3 роки компаньйони розривають ділові стосунки і Штоль засновує нове підприємство — Strickmaschinenfabrik Heinrich Stoll, яке на сьогодні стало великою міжнародною компанією Stoll GmbH & Co KG.
Шмідт же продовжив розвивати підприємство і незабаром став потребувати більш просторого приміщення, яке мало б вихід до води. З цією метою у квітні 1880 року він купує колишню дробильну фабрику в містечку Неккарзульм: там невелика річка Зульм впадає в судноплавну річку Неккар. У лютому 1884 року Крістіан Шмідт помирає у віці 39 років, а біля керма фірми стає Готтлоб Банцхаф — його брат, який прийшов у компанію ще 1879 року. У квітні того ж року він вирішує реорганізувати сімейне підприємство в акціонерне товариство, яке отримало ім'я Neckarsulmer Strickmaschinen-Fabrik AG.
Через 2 роки фірма починає випускати велосипеди з величезним переднім і маленьким заднім колесом під маркою Germania. У цьому ж році фірма продала колеса власного виробництва Готтлібу Даймлеру для його дослідів з мотоциклами та автомобілями. У 1888 році модельний ряд велосипедів розбавили так звані безпечні, низькі велосипеди, які стали продавати під маркою Pfeil. У 1892 році підприємство припинило випускати в'язальні машини, зосередившись виключно на велосипедах. Через 5 років фірму було вирішено перейменувати в Neckarsulmer Fahrradwerke AG, а велосипеди продавати під маркою NSU: так було вирішено скоротити назву міста Neckarsulm (Неккарзульм), де і знаходилась фірма.
У 1901 році Банцхаф вирішує вийти на ринок мотоциклів, запустивши модель Neckarsulmer, яка комплектувалась 1-циліндровим 211-кубовим двигуном швейцарської фірми Société des Moteurs et Automobiles Zedel, що розвивав потужність 1,25 к.с. Через 2 роки фірма стала сама випускати власні двигуни об'ємом 330 см³.
У 1904 році мотоцикли стали продавати як N.S.U. Наступного року компанія випустила трицикли N.S.U. Sulmobil — як пасажирські, так і вантажні. Вони комплектувалися 1-циліндровим 450-кубовим двигуном потужністю 3,5 к.с., який встановлювався над переднім колесом та за допомогою ланцюга обертав його.
Початок виробництва автомобілів У 1905 році NSU підписала угоду з бельгійською фірмою Usine Pipe SA про виробництво за ліцензією автомобілів моделей 32CV і 70CV. Вибір припав на них, бо це були доволі хороші автомобілі, які, між іншим, оснащувалися амортизаторами, двигуни мали верхнє розташування клапанів і напівсферичну камеру згоряння (HEMI). Крім того, автомобілі марки Pipe дуже успішно виступали на гонках. Однак у Німеччині ці автомобілі не користувались попитом через свою дорожнечу, за весь рік було зібрано всього близько 20 одиниць.
Однак, не розчарувавшись гірким досвідом, фірма вирішила продовжити автомобільний бізнес і в 1906 році за допомогою головного конструктора бельгійської фірми (що прийшов з фірми Daimler Motoren GmbH) Отто Пфендера запускає у виробництво автомобілі малого класу власної конструкції. Первісток оснащувався 4-циліндровим двигуном робочим об'ємом 1,4 л, який розвивав потужність 12 к.с. та мав назву 6/10PS.
Незабаром до нього приєдналися ще дві моделі: великогабаритна 15/24PS з двигуном у 3,9 л та розвізний фургончик 6/8PS з двигуном 1,2 л.
У 1907 році з'явилося ще три моделі: 8/15PS з 1,8 літровим двигуном, 6/12PS (1,5 л) і 10/20PS (2,6 л), тим самим розширивши модельний ряд до 6 моделей.
У 1909 році фірма вирішує випустити найменшу і, відповідно, дешеву машину, під капотом якої був встановлений 2-циліндровий двигун об'ємом 1,1 л та потужністю 10 к.с., що відобразилось у назві моделі — 5/10PS. Найкращим способом для її реклами було рішення виставити автомобіль на гонки Prinz Heinrich Fahrt 1909 року — зазвичай на цих змаганнях виставлялися потужні спортивні машини, проте, не дивлячись на усмішки конкурентів, всі три 5/10PS фінішували без єдиної поломки. Успішна участь у змаганнях позитивно позначилася на попиті.
Наприкінці 1910 року колишні машини були зняті з виробництва, їх замінила нова лінійка: 4-циліндровий 8/24PS з 2,1 л двигуном і дві 6-циліндрові моделі — 10/30PS (2,6 л) і 13/40PS (3,4 л). Усі три моделі мали 4-ступінчасту трансмісію. У 1914 році 10/30PS успішно бере участь у змаганнях у Північній Африці, де посідає перше місце в "Circuit de Marocco".
У 1913 році фірма перейменовується в Neckarsulmer Fahrzeugwerke AG, а машини тепер маркуються як NSU (крапки між літерами зникли). Разом з новою назвою підприємства автомобілі отримують і новий дизайн радіаторної решітки: тепер замість квадратної форми, яка була запозичена в автомобілів марки "Pipe", красувалася підковоподібна. У цей період компанія випускає близько 500 автомобілів на рік, близько 20 000 велосипедів та 2 500 мотоциклів. Як не дивно, головним ринком збуту продукції стає Росія; техніка також була представлена в Скандинавії і на таких екзотичних ринках, як Індія, Бразилія і Туреччина.
У 1914 році було вирішено розбавити модельний ряд, який складався з дорогих і солідних автомобілів, більш доступним 5/15PS з 1,2 л двигуном, який, незважаючи на малий об'єм, комплектувався 4-ступінчастою коробкою передач і карданом.
Однак Перша світова війна, що почалася, завадила налагодити масове виробництво цих автомобілів, у яких багато журналістів бачило прямих конкурентів "Пежо Бебе" , адже німецька машина була потужнішою, більш досконалою і швидшою за дітище Етторе Бугатті.
Для військових потреб NSU налагоджує виробництво 2,5 т вантажівки з 3,6 л двигуном потужністю 54 к.с., а також мотоциклів та велосипедів.
Після війни, в 1919 році, компанія відновила виробництво двох довоєнних моделей — 5/15PS, потужність двигуна якої була тепер доведена до 20 к.с., та 8/24PS, двигун якої видавав уже 30 к.с. Автомобілі відрізнялися від довоєнних праскоподібною формою радіаторної решітки.
Через 2 роки до них приєдналася нова модель з двигуном об'ємом в 3,6 л при 6-ти циліндрах, який встановлювався на вантажні машини під час війни — 14/40PS.
У 1923 році фірма будує на базі 5/15PS спортивні автомобілі з 1,3 л двигуном — 5/30PS Sport. 3 машини були виставлені на гонки Avusrennen, у яких здобули 3 перших місця на п'єдесталі: перший автомобіль розвинув середню швидкість у 120 км/год, наступні фінішували з інтервалом по 40 секунд, що для багатогодинних гонок є нечастим — фінішувати з такою мінімальною різницею. У 1924 році машини повторили свій успіх на тій же гонці.
У 1925 році відбувається деяке оновлення моделей, машини отримують нові індекси. Замість 5/15PS з'являється 5/25PS, який оснащується таким же двигуном, що був на спортивних машинах, з тією лише різницею, що його дефорсували до 25 к.с.; 2,1 л модель, яка отримує індекс 8/40PS, розвиває тепер 40 к.с., 6-циліндрова ж, яка не мала попиту на післявоєнному ринку, була знята з виробництва. Цікаво, що молодша модель стала оснащуватися гальмами всіх коліс і на неї можна було замовити прекрасні кузови Boattail-Speedster фірми Drautz, машина з таким кузовом могла розвивати швидкість до 90 км/год.
Основна маса продавалася з більш простими кузовами. Тоді ж, коли попит на машини став перевищувати можливості їх виробництва, було вирішено побудувати новий завод у Хайльбронні.
У 1926 році берлінська фірма Carosseriewerke Schebera AG, якою управляв уродженець Одеси Яків Шапіро (між іншим, до злиття з компанією "Даймлер Моторен" 40% акцій компанії "Бенц" належало цьому самому Шапіро, а кузови "Бенцу" поставляла компанія "Шебера"), зливається з Neckarsulmer Fahrzeugwerke AG, стаючи головним акціонером і власником фірми.
У тому ж році фірма готує до престижних гонок Avusrennen на чемпіонат Німеччини чотири спортивні машини з 6-циліндровими 1,5 л двигунами, на які встановлено компресори системи "Рутс", що разом розвивали потужність 60 к.с. По прямій машина могла розігнатися до швидкості 175 км/год, зокрема завдяки малій вазі, оскільки кузови були виготовлені з алюмінію. Четвірка NSU 6/60K прийшла до фінішу першою у своєму класі, посівши перше, друге, третє і четверте місця. Середня швидкість за гонку в переможця свого класу (до 1,5 л) — Кльобле — була всього на 9 км/год меншою (126 км/год), ніж у Карачіолли, який виступав на компресорному 8-циліндровому 2 л Mercedes М218 Monza.
У 1927 році фірма перейменовується в NSU Vereinigte Fahrzeugwerke AG. У середині цього року знімається з виробництва морально застаріла модель 8/40PS, замість неї з'являються дві 6-циліндрові моделі: 6/30PS і 7/34PS, перша оснащується 1,6 л двигуном, а друга — 1,8 л.
Компанія планує випускати по 100 автомобілів і мотоциклів на тиждень, але замість сотень машин фірма спромоглася побудувати лише 500 одиниць за весь рік. Незабаром NSU Vereinigte Fahrzeugwerke AG опиняється в економічно складному становищі: завод, який випускає машини, зупинено, проблема посилюється банкрутством берлінської фірми Carosseriewerke Schebera AG, що також належить Шапіро. Тоді Яків Шапіро, влітку 1929 року, під тиском з боку Dresdner Bank продає автомобілебудівне відділення фірмі Deutsche Fiat Auto Verkaufs AG. Новенький завод у Хайльбронні переходить фірмі FIAT, автомобілі, які там випускаються, тепер називаються NSU-FIAT, а сама фірма — NSU-Automobil AG Heilbronn. На конвеєрі залишається єдина модель — 7/34PS, яку випускають до 1932 року, коли замість неї починають сходити "Фіати".
Виручені з продажу гроші пішли на купівлю виробничої лінії мотоциклетного відділення фірми Wanderer. Тим самим NSU стає найбільшим німецьким виробником, та й не тільки німецьким. У 1930 році на місце головного інженера в Неккарзульм замість Отто Рейца приходить британський інженер Волтер Вільям Мур, який до цього працював у Norton. Він взяв із собою креслення двигунів британської компанії, тому нова модель NSU SS 500 була схожою на Norton CS1 як дві краплини води. У народі нова модель заслужила славу „зробленої із запасних частин Norton“. Гонщик Том Буллус перемогами на мотоциклах Мура повернув NSU Motorenwerke колишню славу в мотоспорті.