Ян Ка́роль Зубжи́цький-Сас (25 червня 1860, Товсте — 4 серпня 1935, Львів) — польський архітектор, історик і теоретик архітектури.

Біографія і діяльність Ян Кароль Зубжицький-Сас народився 1860 року в містечку Товстому на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.Czyż A., Gutowski B. Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej / red. W. Walczak i K. Łopatecki. — T. I. — Białystok, 2010. — S. 186. У Станиславові (нині Івано-Франківськ) закінчив реальну школу і цісарсько-королівську гімназію. Протягом 1878—1884 років навчався на будівельному факультеті Львівської політехнікиKsięga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów : nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 284. (за іншими даними — почав навчання 1875 року). Був членом Політехнічного товариства у Львові у 1884—1887, 1894—1898 рокахTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97., а також від 1913 року.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96. 1885 року отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до Кракова.

Від 1900 року член редакції краківського журналу «Architekt», у 1905—1907 — головний редактор. З 1905 до 1912 р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у 1912 році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У 1919—1929 роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію 1929 року. 27 листопада того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.Część urzędowa // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 4; Dekoracja Orderem Odrodzenia Polski // Gazeta Lwowska. — 11 marca 1930. — № 58. — S. 5; Monitor Polski. — 3 grudnia 1929. — № 278. — S. 1. Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд.

Помер 1935 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 20)Cmentarz Łyczakowski we Lwowie: przewodnik / Katarzyna Łoza. — Wrocław, 2016. — S. 234.

Родина Мав двох дітей. Донька Луція разом з чоловіком змогли залишитись у Львові після повоєнного виселення з міста поляків. Їх сином був Ян (Януш) Тиссон (1932—2025) — український інженер. Співзасновник і актор Польського народного театру у Львові.Від співу до кіноZmarł Jan Tysson

Доробок Залишив чималу творчу спадщину, зокрема: «Філософія архітектури, її теорія і естетика» (1894), «Жовква — опис пам'яток» (1901), «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» (1905), «Коротка історія мистецтва» (1914—1916), «Пам'ятки міста Львова» (1928), «Місто Ярослав та його пам'ятники».

Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» (1895). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).Drobne wiadomości // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 63.

Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами Австро-Угорщини і Польщі.

Будівлі За проєктами Зубжицького збудовано 45 храмів, у 15 храмах здійснено перебудови. Був також автором житлових і громадських споруд. Костел святого Станіслава в Козові (1902, нині Тернопільської області) Проєкт перебудови костелу домініканського монастиря в Тарнобжегу на вулиці Косцюшка, 2. Храм отримав при головному фасаді дві вежі (північна — недобудована), надбудовано крухту, додано дві бокові нави. Роботи завершено до початку Першої світової, під час якої храм був сильно пошкоджений артобстрілом.Komada D. Założenie kościelno-klasztorne zakonu kaznodziejskiego w Tarnobrzegu // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 21. Костел святого Йосипа поблизу Коломиї (1908). Костел святого Станіслава в Чорткові (1910). Костел воздвиження Святого Хреста в селі Хмелиськах (1930, нині Тернопільської області). Костел святого Франциска і монастир капуцинів у Львові (1930). Церква Архистратига Михаїла в Товстому (1912). Костел Святої Трійці в Товстому (1912). Ратуші у містах Йордануві, НеполомицяхArchitekt. — 1903. — № 11. — S. 111—116.. Власна кам'яниця на алеї Словацького, 7 у Кракові. Реставрована у 2000-х.

Нереалізовані Зубжицький — автор ряду нереалізованих проєктів: костел у Сокалі, будинок музичного товариства у Станиславові (1890), Промисловий музей (1897) і Палац мистецтв у Кракові (1898), проєкт нової ратуші у Львові (1898), ратуша в Ланьцуті (1907). Конкурсний проєкт костелу Христа Спасителя у ВаршавіArchitekt. — 1903. — № 7. — S. 77—78. (1901) здобув лише срібну медаль, однак його вдалось реалізувати дещо пізніше у Кракові, в місцевості Подгуже.Kościół parafialny w Podgórzu // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 5. — Tabl. IX.

Вшанування пам'яті У Львові в 1938—1944 роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна вулиці Любінської). Нащадки Зубжицького проживають у Львові.Kronika // Cracovia Leopolis. — 2005. — № 44. — S. 62. — .

Світлини

Примітки

Джерела

Посилання Зубжицький-Сас Ян Кароль. Видатні постаті Заліщанщини // Заліщицька централізована бібліотечна система. Переглянуто 11 січня, 2011.