Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з яким збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чєрна-над-Тисою (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратних кілометрів.
На природних умовах міста позначається його становище у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт.
895 року ці землі завоювали угорці. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній із представників цієї родини помер у середині XVI століття.
У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703—1711 років.
З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.
Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848—1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливим транспортним вузлом. У деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.