Пло́ща Франка́ — площа у Галицькому районі міста Львова, неподалік від Стрийського ринку. Площа трикутної форми, посередині котрої сквер, обмежена вулицями Івана Франка, Вітовського, Зарицьких та Руставелі.
Історія та назва Колишня площа Пруса забудована переважно еклектичними чиншовими кам'яницями, спорудженими у 1890-х роках, деякі з них мають індивідуальні елементи оздоблення і нині належать до вулиці Івана Франка. Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років у скверику був збудований підземний громадський туалет.
Від 1938 року мала назву Пляц Пруса на честь польського письменника Болеслава Пруса, на часі німецької окупації — Ґорліцерпляц, на честь прориву російського фронту під Горлицями австрійськими та німецькими військами під командуванням генерала Августа фон Макензена 2 травня 1915 року. У радянські часи її умовно назвали площею Івана Франка, на честь українського поета, письменника, вченого, політичного діяча Івана Франка, хоча офіційно такої адреси не існувало.
Важливі площі у всіх містах відомі пам'ятниками — для архітекторів це завжди виграшне місце, де величавий монумент стає центром майдану. Тому львів'янин Юрій Гузенко зареєстрував петицію щодо встановлення бронзового пам'ятника Іванові Франку у повний зріст у класичному стилі на площі Івана Франка.
Донедавна на сусідній вулиці Зарицьких, що починається від цієї ж площі, було невелике кафе «Пляц Пруса». На жаль, його вже не існує, бо на тому місці від 2016 року височіє сучасний житловий комплекс від компанії «Нова оселя».
Транспорт Площа Івана Франка — важливий транспортний вузол, оскільки до нього прилягає одне з найбільших трамвайних перехресть Львова. Тут пролягає маршрут майже всіх львівських трамваїв, зокрема, зупинка трамвайних маршрутів № 1, 3, 4, 5, 9.
Також через площу Івана Франка курсує декілька автобусних маршрутів, зокрема, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять міський автобус № 45 та маршрутні таксі № 24, 43.
Відомі мешканці Євген Барвінський — директор державного архіву у Львові (1918–1939). Богдан Кох — український театральний актор, Заслужений артист України. Мешкав в будинку на вул. Франка, 79. Олександр Лушпинський — український архітектор, художник, один з творців стилю української сецесії, учасник проектів будівництва товариства «Дністер», Бурси інституту «Народний дім», санаторію Казимира Солецького. Євген Олесницький — адвокат, економіст, посол до Галицького сейму та віденського парламенту, редактор багатьох українських періодичних видань, ініціатор створення господарських установ («Маслосоюз», банк «Дністер», «Земельний банк»). Софія Парфанович-Волчук — українська письменниця, громадська діячка, лікарка, викладач (1940-1944) та директор фельдшерсько-акушерської школи у Львові. Дійсний член НТШ.
Примітки
Джерела
Посилання