Петро Семенович Махота (, село Привільне, тепер Солонянського району Дніпропетровської області — , місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро) — український діяч, новатор у металургійній промисловості, сталевар мартенівського цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Член ЦК КПУ в 1960—1966 р.
Життєпис Народився в селянській родині. Закінчив шість класів школи. У 1937 році розпочав трудову діяльність колгоспником колгоспу «Нове життя» Солонянського району Дніпропетровської області.
У 1940 році призваний до Червоної армії. Учасник німецько-радянської війни, воював у складі 135-го стрілецького полку військ НКВС.
Член ВКП(б) з 1943 року.
Після демобілізації влаштувався у 1946 році на роботу учнем сталевара мартенівського цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського. Потім працював сталеваром. Був ініціатором руху виплавки сталі понад план в 500 тонн під гаслом «Надплановий почин — для потреб сільського господарства». Встановив рекорд, провівши плавку в 300-тонній печі за п'ять годин. У 1956 році обирався делегатом XX з'їзду КПРС.
У 1973—1997 роках — помічник майстра мартенівського цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.
Нагороди та відзнаки Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958) орден Леніна (19.07.1958) орден Червоної Зірки (9.01.1943) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985) медаль «За трудову відзнаку» (24.02.1954) медаль «За трудову доблесть» (28.05.1960) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» почесне звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська» (1978)
Джерела Біографія Махота П. С. на офіційному сайту Дніпропетровської міської ради