Адміністративний поділ Лейдена — система поділу території нідерландського міста Лейден на адміністративно-територіальні одиниці, менші за порядком, ніж муніципалітет. Лейден ділиться на 10 районів (), кожен з яких також розділений на дільниці (). Райони мають встановлені межі та до 1 січня 2012 року управлялися відповідними районними радами (). В Лейдені — 54 дільниці, деякі з них мають власні органи самоуправління.

Також, задля статистичного обліку, Лейден ділиться на 4 округи (): Центральний, Північний, Південний та Західний, межі яких, однак, не повністю збігаються з межами районів (дільниці одного району можуть належати різним округам).

Історія районів Лейдена

Перше поселення на місці сучасного міста існувало у IX–X століттях при злитті двох річок, Ауде-Рейна і , вздовж шляху, на місці якого зараз вулиця (Breestraat). В сучасному місті тут розташована дільниця Пітерсвейк.

З часом населення міста зростало, а межі міста розширювалися, в основному, за рахунок земель сусідніх поселень Лейдердорп, Зутервауде та Угстгест. Перше розширення сталося близько 1290–1300 років, коли мешканці Лейдена заселили західну частину великого острова Вардейланд, між Ауде-Рейном і Ньїве-Рейном (рукавами Рейну), між Лейденським замком і сучасною вулицею (Hooigracht). Ця частина Лейдена є дільницею Панкрас-Вест. Через півстоліття, у 1355 році місто знову розширило свої межі, ще далі на схід від Лейденського замку. Новою східною межею міста став канал по сучасній вулиці (Herengracht). У теперішньому місті цій місцевості відповідає дільниця Панкрас-Ост.

Того ж року до складу Лейдена увійшло село Маредорп, яке розташовувалося на берегах річки Маре, в районі сучасних вулиць і . До цього часу це спершу були дві частини різних поселень, Угстгеста і Лейдердорпа, розділені річкою Маре, а на початку XIV століття сформували окреме село, яке, втім, недовго пробуло незалежним поселенням. Після приєднання Маредорпа північним кордоном Лейдена став канал Ауде-Вест. У сучасному Лейдені на місці Маредорпа розташовані дві дільниці — Де Камп і Маревейк, хоча іноді використовується і історична назва Маредорп (або Маредорп-Де Камп) для обох дільниць.

У 1386 році Лейден знову розширив свої межі, цього разу на південь, за рахунок земель Зутервауде. Новий південний кордон міста проліг по каналу (сучасні дільниці Академівейк і Левендал-Вест).

Наприкінці XIV століття у місті було чотири райони: Gasthuiskwartier (), Vleeshuiskwartier (), Wolhuiskwartier () і Wanthuiskwartier (). Так званий Синій камінь, розташований на вулиці Брестрат навпроти міської ратуші, позначає центр середньовічного міста.

Наступне розширення між Лейдена відбулося лише 1611 року, до цього часу в місті (та й у державі загалом) тривала значна економічна, політична та соціальна криза, що завершилася Нідерландською революцією. Наприкінці XV століття починається новий етап в історії Лейдена, розвивається економіка, до міста прибувають нові поселенці з Фландрії та Валлонії. Через різке збільшення населення міста міська влада розширює межі Лейдена на північ, за канал Ауде-Вест (сучасні дільниці Д'Ауде Морс, Моленбюрт, Нордвест). 1644 року до Лейдена також приєдналася невелика ділянка на північному сході (сучасна дільниця Хавенвейк-Норд), а 1659 року — значна територія на заході, за каналом Херенграхт (сучасні дільниці Хавенвейк-Зейд і Левендал-Ост). Формування історичного центру Лейдена завершилося.

У XVIII столітті Лейден пережив чергову фазу економічного спаду, а от у 1830-х роках почалася індустріалізація міста. Було прокладено залізницю, в місті виникло багато фабрик та заводів, яким були потрібні робітники. У 1880-х роках місто виявилося переповненим, тому наприкінці XIX століття Лейден значно розширив свої межі, знову за рахунок усіх сусідніх муніципалітетів (Зутервауде — на півдні, Угстгеста — на півночі та сході, і Лейдердорпа — на сході).

Найбільше земель Лейден забрав у муніципалітету Зутервауде. До приєднання їх до міста тут мешкало близько 8500 осіб, переважно заможні фермери, кваліфіковані майстри, інтелігенція. У 1883–1885 роках на південному заході міста, за каналом Вітте Сінгел, почалася забудова дільниці Вревейк. Цей район заселили переважно заможні громадяни, а робітничий клас залишився жити у міських нетрях, ближче до місць праці. Близько 1880 року також було прокладено вулицю Херенстрат, яка стала основою нової дільниці Тейнстадвейк, на південь від Лейдена. На південному сході, за каналом Зутерваудесінгел, у 1900-х роках архітектори Й. Ботерманс і В. Мулдер звели житлову дільницю Бургеместервейк.

На півночі та північному заході до складу Лейдена увійшли колишні землі Угстгеста — сучасні дільниці Стацйонсдістрікт, Маредейкбюрт та Пестхейсвейк. Межа між двома муніципалітетами пролягла по вулицях Вассенарсевег (Wassenaarseweg) і Кагерстрат (Kagerstraat). Від Лейдердорпа перейшли землі сучасних дільниць Грунорд, Де Кой та частково дільниці Нордеквартір.

Наступна територіальна експансія Лейдена за рахунок сусідніх муніципалітетів відбулася 1920 року. Межа між Лейденом і Угсгестом пересунулася ще далі на північний захід, до вулиць Вармондервег (Warmonderweg), де утворилися дільниці Фогельвейк і Радсхеренбюрт, а на заході до Лейдена приєднався район Угстгеста Морс, який утворив дільницю Лаге Морс. На сході, на невеликому острові (частині колишнього Вардейланда), що до цього належав Лейдердорпу, сформувалася дільниця Вардейланд. На південному сході, за рахунок земель Зутервауде, утворився великий житловий масив Профессоренвейк, забудований приватними будинками для середнього класу.

Останнє розширення меж міста сталося 1966 року. За рахунок Угсгеста в Лейдені з'явилися житлові масиви Меренвейк на півночі, Леувенхук і Хоге Морс на заході, за рахунок Зутервауде — житловий масив Ромбург на південному сході. У 1970-х роках ці райони швидко забудовувалися сучасними блоковими будинками.

Округи, райони та дільниці Лейдена Район Мапа району Округ Дільниця Населення (ос.) Загальна пл. (га) Забудована пл. (га) Мапа дільниці Бінненстад-Зейд Центральний Пітерсвейк 2 150 22 21 Центральний Академівейк 1 680 20 17 Центральний Левендал-Вест 1 050 12 10 Центральний Левендал-Ост 2 860 22 19 Бінненстад-Норд Центральний Де Камп 920 8 8 Центральний Маревейк 3 240 15 14 Центральний Панкрас-Вест 1 080 9 9 Центральний Панкрас-Ост 2 130 12 12 Центральний Д'Ауде Морс 780 10 8 Центральний Нордвест 1 440 20 17 Центральний Хавенвейк-Норд 520 8 6 Центральний Хавенвейк-Зейд 1 820 21 16 Центральний Моленбюрт 530 6 6 Центральний Де Вард 2 050 38 34 Стацйондістрікт Центральний Стацйонквартір 1 980 34 33 Лейден Норд Північний Грунорд 1 280 46 45 Північний Нордерквартір 5 090 62 62 Північний Де Кой 6 130 74 69 Роденбургердістрікт Південний Мербург 2 050 31 29 Південний Рейндейкбюрт 2 290 27 24 Південний Профессоренвейк-Ост 1 310 31 29 Південний Профессоренвейк-Вест 3 120 30 30 Південний Бургеместервейк 2 000 29 28 Південний Тейнстадвейк 3 690 35 34 Південний Кронестейн 1 550 49 46 Південний Клейн Кронестейн 10 139 128 Південний Ромбург 1 820 95 91 Південний Вардейланд 1 080 19 15 Бос-ен-Гастхейсдістрікт Південний Вревейк 2 220 34 30 Південний Хаагвег-Норд 1 540 26 23 Південний Гастхейсвейк 2 230 58 57 Південний Фортейнвейк-Норд 3 660 43 42 Південний Босхейзен 4 640 54 49 Південний Оствліт 370 230 221 Південний Хаагвег-Зейд 2 980 40 39 Південний Фортейнвейк-Зейд 1 760 50 48 Морсдістрікт Західний Трансваальбюрт 1 820 21 18 Західний Лаге Морс 4 400 66 66 Західний Хоге Морс 4 550 119 114 Бургаведістрікт Західний Пестхейсвейк 200 61 61 Північний Хаутквартір 1 390 54 51 Північний Радсхеренбюрт 900 47 47 Північний Фогельвейк 1 340 29 29 Західний Леувенхук 0 58 58 Меренвейкдістрікт Північний Меренвейк-Сентрум 990 20 20 Північний Слагвейк 4 620 49 49 Північний Зейлвейк-Зейд 2 680 39 35 Північний Зейлвейк-Норд 2 570 40 38 Північний Ледевейк-Зейд 950 10 10 Північний Ледевейк-Норд 2 820 41 40 Стевенсхофдістрікт Західний Схенквейк 2 320 58 55 Західний Клостерхоф 3 030 42 36 Західний Доббевейк-Норд 2 370 32 31 Західний Доббевейк-Зейд 4 520 69 66

Коментарі

Джерела

,

Посилання