Матвєєв Артамон Сергійович (, 1625 — , Москва, Московія) — московський державний діяч, дипломат, боярин. Мав великий вплив на царя Олексія Михайловича, був прихильником активної московської політики стосовно України і на шляхах до Чорного моря.
Життєпис Народився в сімʼї державного службовця Сергія Матвєєва, який їздив послом до Туреччини (1634) і Персії (1643).
У травні 1653 року за дорученням царського уряду Артамон Матвєєв вів переговори з Богданом Хмельницьким. Входив до складу посольства під керівництвом Василя Бутурліна на Переяславській раді в 1654 році. Під час війни з Польщею, зокрема в 1655 році командував стрільцями, які разом з військом Богдана Хмельницького діяли проти польських сил під Камʼянцем-Подільським і Львовом.
У 1669 році призначений начальником Малоросійського приказу, з 1671 — одночасно й начальником Посольського приказу.
У 1672 році під час переговорів Московії з Польщею добився закріплення за Московією Києва.
Вбитий 15 травня 1682 року під час Повстання стрільців.
Західництво Боярин Артамон Сергійович Матвєєв особливо цінував відносини і спілкування з іноземцями. Завжди радів, коли на російському грунті приживалися якісь заморські новинки. Наприклад, при Посольському приказі їм була організована друкарня, завдяки чому вдалося зібрати велику бібліотеку. Він був серед організаторів першої аптеки в Москві. За європейською модою того часу був обставлений і прибраний його будинок. З картинками німецької роботи, розмальованими стелями, годинниками самої вигадливої конструкції. Все це було настільки актуально, що звертали увагу навіть іноземці.
За західним зразком були вибудувані відносини і в родині. Дружина часто з'являлася в чоловічому товаристві. Своєму синові Андрію він дав освіту за європейським зразком. При цьому він приділяв увагу не тільки західному напрямку в зовнішній політиці Московії. Наприклад, з вірменськими купцями їм був укладений вигідний для двору договір про торгівлю перським шовком. Саме Матвєєв став ініціатором того, щоб Молдавський боярин Микола Спафарій відправився розвідувати шлях до Китаю.
Примітки
Джерела та література В. С. Степанков. Матвєєв Артамон Сергійович // Матвєєв Артамон. // — Т. 4. — 1962. Матвєєв Артамон Сергійович. // — Т. 6. — 1982. Матвеев (Артамон Сергеевич). // — т. XVIIIa. — 1896. — С. 778—779. Н. Ф. Сербіна. Матвєєв Артамон Сергійович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4