Mitsubishi K3M () — серійний навчальний та військово-транспортний літак Імперського флоту Японії та Імперської армії Японії періоду 1930-х років та Другої світової війни.

Кодова назва союзників — «Пайн» ().

Історія створення Ще в 1928 році британський інженер Герберт Сміт, який в той час працював в компанії Mitsubishi за власною ініціативою почав розробку одномоторного навчально літака в якому окрім пілота і інструктора могли б перебувати ще три-чотири учні. В грудні 1928 Сміт завершив дизайн суцільно-дерев'янного біплану, який отримав заводський номер M-13, але компанії не вдалось переконати флот в необхідності такої машини.

Проте вже в 1929 році Імперський флот Японії замовив два дослідні взірці літака нового дизайну. Розробку очолив інженер Енг Хаторі, який спроектував одномоторний моноплан з крилом типу парасоль, фюзеляж був зварної конструкції, обтягнутий полотняною обшивкою. Новий навчальний літак отримав внутрішнє фірмове позначення 4MS1 і флотцьке K3M1.

Перший літак був готовий у 1930 році, оснащувався двигуном Hispano-Suiza потужністю 340 к.с. японського виробництва з водяним охолодженням. Результати випробувань показали, що літак був нестійким у польоті. Другий екземпляр був аналогічний до першого, але у третього та четвертого прототипів збільшили V-подібність крила, що збільшило стійкість літака у польоті. Але літак все ще мав проблеми з двигуном, тому флот, перш, ніж прийняти літак на озброєння, наказав встановити на літак двигун Hitachi Amakaze потужністю 340 к.с. Після цього літак був запущений в серійне виробництво під назвою «Навчальний літак морський Тип 90 Модель 1» (або K3M2). Цей варіант був озброєний 7,7-мм кулеметом у відкритій турелі. Пілот розміщувався у відкритій кабіні над крилом, а 2 курсанти — в закритій кабіні під крилом. Літак, крім Mitsubishi, також випускався фірмою Aichi.

У 1933 Імперська армія Японії також проявила інтерес до літака і замовила дещо змінений варіант, який отримав позначення Ki-7. Цей варіант мав посилену мотораму та носову частину та оснащувався потужнішим двигуном. До грудня 1933 року було виготовлено 2 прототипи, перший з двигуном Mitsubishi «Тип 92» потужністю 475 к.с., а інший з двигуном Nakajima Kotobuki потужністю 450 к.с., але після того, як один з них розбився під час випробувань, армія втратила інтерес до літака. Другий прототип, оснащений двигуном Bristol Jupiter VI потужністю 420 к.с., був перероблений в цивільний варіант. Шасі було змінне — поплавки або колеса. Він отримав назву MS-1 та цивільну реєстрацію J-BABQ та був проданий авіакомпанії «Токіо коку К. К.».

З 1939 року флотський варіант літака випускався фірмою Watanabe під назвою «Навчальний літак морський Тип 90 Модель 2» (або K3M3). Він був оснащений двигуном Nakajima Kotobuki-2 потужністю 580 к.с., а кіль мав більшу площу, подібно до цивільного варіанту.

Під час Другої світової війни літаки K3M2 та K3M3 широко використовувались для підготовки пілотів. Крім того, деяка частина літаків була перероблена у транспортний варіант K3M3-L, який міг перевозити 4-5 пасажирів.

Всього було збудовано 625 літаків всіх модифікацій.

Тактико-технічні характеристики (K3M3)

Технічні характеристики Екіпаж: 2-4 чоловік Пасажири: 4-5 чоловік Довжина: 9,54 м Висота: 3,82 м Розмах крил: 15,78 м Площа крил: 34,50 м ² Маса пустого: 1 360 кг Маса спорядженого: 2 200 кг Навантаження на крило: 63.8 кг/м² Двигуни: 1 х Nakajima Kotobuki-2 Потужність: 580 к. с. Питома потужність: 3.8 кг/к.с.

Льотні характеристики Максимальна швидкість: 230 км/г на висоті 1 000 м Крейсерська швидкість: 186 км/г Дальність польоту: 790 км Практична стеля: 6 389 м Швидкість підйому: на 5 000 м — 9 хв. 30 с.

Озброєння 1 х 7,7-мм кулемет «Тип 92» 4 х 30-кг бомб

Модифікації K3M1 — початковий варіант K3M2 (Навчальний морський літак тип 90) — перший серійний флотський варіант навчального літака K3M3 (Навчальний морський літак тип 90) — модифікований серійний флотський варіант навчального літака K3M3-L — військово-транспортний варіант для флоту Ki-7 — прототип армійського навчального літака (2 екз.) MS-1 — цивільний транспортний літак. (перероблейний з Ki-7)

Джерела Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9. Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4

Примітки

Посилання