«Killer Queen» () — пісня британського рок-гурту «Queen». Це був їхній перший міжнародний хіт, який посів 2 позицію у Великій Британії та став їхнім першим хітом в США, який посів 12 позицію в «Billboard Hot 100».Prato, Greg. "Song Review by Greg Prato". AllMusic. 19 грудня 2015. the song recalls the cabaret songs of yesteryear, but also shows how Queen was fast becoming a master of power pop Пісню написав вокаліст Фредді Мерк'юрі та гурт записав її для свого третього альбому «Sheer Heart Attack» 1974 року.
Ця пісня про дівчину за викликом з вищого соціального прошарку. Пісню можна схарактеризувати як фортепіанний пеан (гімн) Мерк'юрі, присвячений куртизанці, яка «п'є шампанське Moët великими ковтками».
У 1975 році Мерк'юрі отримав за пісню нагороду «Ivor Novello» від Британської академії піснярів, композиторів і авторів. Пісня ввійшла до першої збірки «Queen» «Greatest Hits» (1981) і «Absolute Greatest» (2009).Queen Album: Classic Queen MTV. Процитовано 15 березня 2019 Вона також була записана для живих альбомів «Live Killers» і «Queen Rock Montreal».Queen Rock Montreal Allmusic. Retrieved 15 March 2019
Створення Пісня ознаменувала собою відхід від більш «важкого музичного матеріалу» перших двох альбомів гурту, а також початок більш стилістично різноманітного підходу до написання пісень. Разом з тим «Killer Queen» зберегла сутність фірмового звучання «Queen», особливо в її ретельних вокальних гармоніях.
Фредді Мерк'юрі прокоментував, що він написав текст перед написанням мелодії та музики, тоді як зазвичай він робив навпаки. Він заявив, що пісня була про дівчину з вищого соціального прошарку, хоча промоутер «EMI» Ерік Холл стверджує, що пісня про нього. Запис містить чіткі чотирьох-голосі гармонії (особливо у приспівах та на кінцях куплетів), а також багатошарове гітарне соло Браяна Мея, яке використовує ефект «дзвону». У першому куплеті пісні цитується фраза, помилково приписувана Марії-Антуанетті: «„Нехай їдять тістечка“, — говорить вона, подібно Марії-Антуанетті».
Запис пісні Крім традиційного рояля, Мерк'юрі для запису пісні використав також піаніно, щоб відтворити звучання подібне до водевілю. В одному із місць пісні, збігаються дві окремі бас-гітарні партії, одна з яких згодом відхиляється у спадаючому напрямку. На відміну від двох попередніх альбомів «Queen», цю пісню було частково записано в «Rockfield Studios» в Уельсі.Mark Hodkinson Queen: The Early Years Omnibus Press 2004. 31 серпня 2011.
Реліз Після виходу синглу, «Killer Queen» стала «проривним» хітом «Queen», який досяг другого місця у Великій Британії та дванадцятого місця в США.Whitburn, Joel (2006). The Billboard Book of Top 40 Hits. Billboard BooksRoberts, David (2006). British_Hit_Singles_&_Albums. London: Guinness World Records Limited Вона вийшла на подвійний A-стороні у Великій Британії, США і Канаді (де вона досягла 15 місця в національному чарті синглів «RPM 100»), з піснею «Flick of the Wrist».Top Singles - Volume 23, No. 14, 31 May 1975 Library and Archives Canada У 1986 році вона вийшла на Б-стороні синглу «Who Wants to Live Forever».Who Wants To Live Forever Ultimate Queen. Процитовано 4 вересня 2011.
Queen про запис Фредді Мерк'юрі:
Браян Мей:
Живе виконання Пісня регулярно виконувалася між 1974 і 1981 роками як частина попурі. У 1974–75 роках, вона виконувалася після пісні «In the Lap of the Gods», а у 1975–76 після «Bohemian Rhapsody». У 1984 та 1985 роках, пісня виконувалася протягом «The Works Tour», вона повторно ввійшла до попурі услід за скороченою версією «Somebody to Love».Queen live on tour: The Works 1984 Queen Concerts. 31 серпня 2011.
Третій куплет і приспів пісні ніколи не виконувалися наживо.
Оцінки критиків та вплив Завдяки пісні Мерк'юрі виграв свою першу премію Ivor Novello від Британської академії піснярів, композиторів і авторів.
«AllMusic» описав «Killer Queen» як справжній початок «радіозвучання» «Queen» і «нагадує пісні кабаре минулих років, але також показує, як „Queen“ швидко стали майстром павер-попу». Рок-історик Пол Фоулз писав: «„Killer Queen“, з її легковажними паризькими образами, дозволили свободу експресії в унікальному рок-театрi Мерк'юрі».
Американська попспівачка Кеті Перрі зазначала, що «Killer Queen» мала важливий вплив на неї. Вона сказала: «Пісня „Queen“ „Killer Queen“ змусила мене відкрити для себе музику і допомогла мені найти себе у віці 15 років. Те, як Фредді Мерк'юрі подав свою лірику, змусило мене відчути себе впевненою жінкою».
Чарти
Тижневі чарти Чарт (1974–75)ПозиціяАвстралія (Kent Music Report)24Австрія (Ö3 Austria Top 40)10Бельгія (Ultratop)Ultratop — «Killer Queen» 9 червня 20184Канада (RPM)15Нідерланди (Nederlandse Top 40)3Франція (SNEP)10Німеччина (Media Control Charts)12Ірландія (Irish Singles Chart)2Норвегія (VG-lista)4Велика Британія (UK Singles Chart)2США (Billboard Hot 100)12США (Cashbox Top 100)12 Чарт (2018)ПозиціяAustralia (ARIA)85
Чарти на кінець року Чарт (1974)ПозиціяВелика Британія (UK Singles Chart)29
Чарт (1975)ПозиціяКанада (RPM) 132Нідерланди (Nederlandse Top 40)46США (Billboard Hot 100)78
Сертифікації і продажі КраїнаСертифікаціяПродажВелика Британія (BPI)Срібло250.000
Музиканти Фредді Мерк'юрі — головний вокал, бек-вокал, фортепіано, піаніно, клацання Браян Мей — електрогітара, бек-вокал Роджер Тейлор — ударні, трикутник, бар чаймс, бек-вокал Джон Дікон — бас-гітара На деяких виступах Дікон виконував бек-вокал і грав на трикутнику.
У поп-культурі Назва пісні стала основою для назви стенда Killer Queen у манзі та аніме-серії «Химерні пригоди ДжоДжо» (Diamond is Unbreakable).
Стенд належить персонажу Йошикаге Кірі — антагоністу четвертої частини. Killer Queen здатен перетворювати будь-які об'єкти на бомби, що викликає вибухи, здатні знищувати цілі без слідів.
Інші здібності цього стенда також пов'язані з творчістю гурту Queen.
«Sheer Heart Attack» — назва альбому 1974 року, з якого вийшла пісня «Killer Queen».
«Bites the Dust» — від пісні «Another One Bites the Dust» (1980).
Пісня з'являється у фінальній сцені однойменного епізоду мультсеріалу «Гріфіни».
Джерела
Посилання «Killer Queen» на сайті discogs.com