«Травневий вальс» — радянська пісня про Другу світову війну, фіналіст телевізійного фестивалю «Пісня року — 85». Автор музики — композитор Ігор Лученок, автор слів — Михайло Ясень (справжнє прізвище — Гольдман Михайло Аронович).
Уперше прозвучала в ефірі 30 грудня 1985 року Пісня року у виконанні народного артиста Білорусі, заслуженого артиста Російської Федерації Ярослава Євдокимова під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру, диригент Петухов Олександр "Песня-85", 1-е отделение у палаці спорту «Динамо»,Пісня — 1985. Фінал у заключному концерті Всесоюзного телевізійного фестивалю радянської пісні «Пісня року — 85».
Історія створення пісні Історія сповнена героїчними битвами й перемогами. Але особливою датою є 9 Травня — День Перемоги, День Слави, День, скроплений кров'ю мільйонів людей. Значимість цієї події в історії важко переоцінити. Війна 1941-1945 років і перемога у ній — це як раз те «найбільше», що «бачиться на відстані». У результаті Віденської операції було розгромлене велике угруповання противника. Війська Другого та Третього Українських фронтів завершили оволодіння Угорщиною, східними районами Австрії з її столицею — Віднем.
«Народна» версія В одному із будинків звільненого Відня радянські солдати знайшли вціліле піаніно. Один із воїнів відкрив кришку, спробував награти «Віденський вальс». Вдалося. Раптом немов із-під землі донеслись звуки скрипки — грали ту ж мелодію. Не відразу, але вдалося віднайти вхід до підвалу, відкинули завали — і допомогли звіддти вибратися господареві будинку, музикантові, з усією сім'єю.
Австрійці були здивовані, що радянські солдати знають музику їх Батьківщини, зате спробували підіграти — хто на чому міг. Незабаром з вулиці приєднався акордеон. Потім гітара — це музику почули піхотинці, які проходили поблизу.
Невдовзі просто на вулиці заграв оркестр — скрипки, гармошки, гітари, балалайки, контрабас, те саме піаніно — його витягли спільними зусиллями. Грали музику найрізноманітнішу, співали, танцювали — Відень святкував звільнення. Радянські солдати покладали квіти до пам'ятника Йоганнові Штраусу. Можливо, ця подія послужила мотивом для написання «Травневого вальсу»? А пісні також воювали. Травневий вальс
Офіційна версія Пісня народилася більше 30 років тому. Більше 30 років тому заглянув до будинку композитора поет-фронтовик Михайло Ясень (Гольдман Михайло Аронович) і поклав на стіл поезію. Білорусь сьогодні. На вулицях звільненого Відня
«Поет Михайло Ясень довший час працював над патріотичним віршем, покладеним в основу пісні. Юнацькі переживання із фронтових доріг підказували ритм і тональність художніх рядків. Кінець Великої Вітчизняної війни він зустрів у Німеччині. Там і народився задум поетично відобразити особисте й загальнолюдське, адже війна залишила слід у долях людей усієї планети»
Коли радянські війська звільняли Австрію, авторові поезії артилеристу Михайлові Гольдману, відомому як Михайло Ясень, був 21 рік. «Я бачив смерть не раз, дивився в очі убитих ворогів і бачив мертвих наших бійців... Ось чому народились мої пісні про війну і Перемогу». Бібліотека І.Подольного За майже півстоліття творчої діяльності Михайло Ясень написав російською і білоруською мовами близько сотні віршів про війну, багато з яких стали піснями. Серед них і «Травневий вальс», який став улюбленим і популярним.
Текст вірша відразу сподобався Ігореві Лученку, ліг на душу. Буквально за декілька днів мелодія була готова. «Я багато чим зобов'язаний Михайлові Ясеню. Взагалі, у такій непростій справі, як створення пісні, багато залежить від тексту. Талановитий, сердечний вірш запалює композитора, викликає у нього відповідні гарячі почуття, дає поштовх творчій думці». І пам'ять серця говорить
Коли відгриміли останні спалахи війни, композиторові Ігорю Лученку не було ще й 7 років. та все ж, він на собі відчув, що таке війна. Свій біль за долю рідного народу автор переніс у музику: незвичні монументальні фігури, висока думка про перемогу прекрасного, про вічність буття й непереможність Людини-трударя, характерне піднесення позитивних образів — проглядаються у фрагментах твору. Музика І.Лученка, в якій органічно поєднались лірична мелодійність білоруського краю й суспільно-патріотичні інтонації, отримала могутній духовний заряд.
Музичними засобами Ігор Лученок талановито розкрив зміст вірша, його художню образність і створив оригінальний національний твір.
У новому вокальному творі на звичайній, пораненій, як і люди, гармоні сонячними звуками вальсу солдат-музикант звеселяв присутніх на вулицях Відня, котрий у XVIII-ХІХ ст. вважався столицею Європи. Мир приніс посмішки на обличчя віденських гродян. навіть сам Штраус радий був би тому, що ця європейська столиця класичної музики отримала разом зі свободою й прекрасну пісню-присвяту, котра вразила й м'яким ритмом, і тією історією, що була закладена в тексті.
Волга і Дунай... Останній бастіон, за котрим не було для радянського солдата землі, й ріка, що протікає через десятки країн, землю яких упродовж декількох років топтав фашистський чобіт. Саме таке порівняння у пісні «Травневий вальс», написаній у рік 40-ліття Перемоги.
«Своєрідно сприймається Дунай у пісні. Він виступає символом миру, дружби і любові. Річка бере початок у південній Німеччині і повновою течією об'єднує народи Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови, України. Рух її течії — наче ритм вальсу: спокійно-величний, ніжно-елегантний, а подекуди й швидкий і стрімкий».
Пісня-свято. Так можна охарактеризувати цей твір. Навесні 45-го підводились підсумки 4-річної війни, котра принесла трагедію до кожної хати, руйнування міст. знищення пам'ятників. Свято звільнення Відня стало можливим лише після того, як столицю Австрії повністю очистили від фашистів війська Третього українського фронту. «Радість перемоги іскристою хвилею промайнула планетою у травневі дні — у той період, коли земля, немов наречена зодягається у цвіт і радіє остаточній перемозі над зимовим північним вітром. (Поет ображався, коли у заголовку пісні вальс уважали «віденським», адже «віденський» — більш широке за значенням слово: охоплює всю Європу, над якою може панувати лише Сонце)». А, слухаючи пісню, ми відчуваємо фарби, котрі «яскравий, сонячний травень» розкидає на багатостраждальний «блакитний Дунай». «У душі поета викристалізовувався образ — символ непохитності творчого духу, що втілився у музиці. Саме музика надзвичайно тонко передає всі емоційні переживання, розкриває зміст нашого буття. А музика, що об'єднує усі народи, у пісні постає в образі вальсу».
Ким був солдат, котрий грав на «старій пораненій у битвах гармоні» перед мешканцями визволеного Відня? Цим гармоністом міг бути будь-хто із тисяч солдатів, що принесли свободу народам Європи. Тепер це з'ясувати майже неможливо. А який вальс виконував солдат? Можливо, це були «Хвилі Дунаю», а може «У лісі прифронтовім». Про це у пісні не сказано, лише ми чуємо такі слова: «Легко натхненно й сміливо солдатський цей вальс зазвучав...»
Став народним «Травневий вальс». Пісню співають не лише в Білорусі, Україні, Росії, а й у Європі, й Америці. Вона звучить в ефірі, зі сцен, її виконує молодь і ветерани, адже із перших рядків вона запала у серця багатьох, хто пройшов Європу й визволяв Відень і Берлін. Як точно композитор і автор слів прочитали той настрій і спогади. котрі ветерени зберігають у своїх серцях.
Війна була трагедією, та саме вона дозволила проявити усе найкраще у народі — стійкість і мужність, єдність і згуртованість перед обличчям ворога, працелюбство й самовідданість, талан інженерів і полководців, військову відвагу й любов до Батьківщини. Саме ці якості дозволили перемогти ворога. У кожній сім'ї — доля й історія дідів і прадідів, що відстояли свободу. День Перемоги — це можливість віддати шану усім, хто воював чи працював у тилу.
Альтернативні назви пісні: «Пам'ятає Відень», «Віденський вальс», «Дунайський вальс».
Пісня у виконанні Ярослава Євдокимова Перший виконавець пісні Ярослав Євдокимов, молодший за автора слів майже на 30 років, виніс її на суд глядачів на конкурсі «Пісня-85».
Я.Євдокимов розкривае образний зміст пісні ніби зі середини, надаючи їй надзвичайно щирого характеру. Одна із позитивних якостей соліста — уміння створювати за допомогою пісні цілу музичну картину, закінчений художній образ — повною мірою проявилась під час сценічного втілення «Травневого вальсу».
Пісню можна назвати етапною у виконавській творчості Ярослава Євдокимова. Щойно прозвучавши в ефірі, вона відразу набула популярності в народі і принесла їх першому виконавцеві всесоюзну популярність. З усіх кінців країни на ім'я співака приходила безліч вдячних листів-відгуків, особливо від колишніх фронтовиків, ветеранів війни, які зверталися до Євдокимова як до бойового побратима-однополчанина, ділилися спогадами, шукали зустрічей з ним. Це і є живе свідоцтво всенародного визнання мистецтва співака.
Пісня «Травневий вальс» Ігоря Лученка й Михайла Ясеня у виконанні Ярослава Євдокимова у 1985 році спалахнула яскравим феєрверком на музичному небозводі. Відтоді минуло більше 30 років, а «Травневий вальс» є постійним номером концертних програм, особливо, коли йде мова про святкування Дня Перемоги.
Виконавцеві властиві висока музична культура, артистизм, пристрасність, душевність. Артист добре володіє сценічною майстерністю, сценічною культурою. «Таке виконання, як у Ярослава Євдокимова, яке відображає пошук істинної духовності. У нього це виразилося і в спробах відновлення «зв'язку поколінь», у першу чергу в піснях військової тематики, гімнах-спогадах про Велику Вітчизняну». Ярослав Євдокимов. Все збудется. Н.Ювченко
Запис із фестивалю «Пісня року». 1985 р. Запис із концерту у Державному центральному концертному залі «Росія». 1986 р. Запис із концерту радянської пісні й естрадної музики VII Всесоюзного з'їзду композиторів. Колонний зал Будинку союзів. 1986 р. Фільм-концерт «Які прекрасні світ і земля…», 1987 р. Головна редакція музичних програм Які прекрасні світ і земля, , Фільм-концерт «І поки на землі існує любов…», 1988 р. Запис із концерту у Центрі культури й мистецтва «Меридіан». Москва, 09.11.2012 р.
Пісня «Травневий вальс» назавжди увійшла до золотого фонду пісенної Білорусі, а також до антології шедеврів пісень про Велику Перемогу. Сьогодні вона вважається надбанням мистецтва.
Цікаві факти Дуже часто згадується уривок із інтерв'ю композитора пісні: «Найвище визнання, коли стверджують, що мої пісні — народні. Одного разу на Поліссі літня людина, ветеран війни, зіграла мені на акордеоні «Травневий вальс». «Цю пісню, — сказав він, — я почув в 45-му у Празі». Я уточнив, що пісня написав я сам, у 85-му, але він став наполягати — пісня народна! І це для мене було найвищою похвалою».«Якщо ти у моєму серці, Росіє, значить у серці моєму Білорусь» Концерт у Кремлі (правда, потім усе це вирізали). У залі близько 6000 місць. Я заспівав пісню, присвячену ветеранам. Вони вишикувалися рядом, і кожен ніс мені квіти. Вже інші артисти вийшли на сцену. Але ніхто не посмів увімкнути фонограму, ніхто не співав. Усі чекали, поки ветерани віддадуть мені свої квіти. Це було для мене дуже зворушливо.Ярослав Евдокимов: «Уважающим себя певцам — не место на телевидении!» Газета "Смоленские новости", 02.03.2006 р. Пісня увійшла до ТОП 100 найвеличніших білоруських пісень. 100 найвялікшых беларускіх песень па вэрсіі Tuzin.fm (фота/аўдыё/відэа) Спочатку пісня «Травневий вальс» виникла російською мовою. В ансамблі «Сябри» вона зазвучала білоруською (переклад тексту зробив поет Йосип Скурко). Михайло Ясень вирішив сам перекласти вірш. Його білоруськомовний варіант у смисловому аспекті став глибший: образ солдата-музиканта набув більше узагальнених рис, його мелодія вальсу відображає радість і біль свого народу, вона близька і рідна усім. Тому вокальний твір «Майскі вальс» виглядає своєрідним символом. Твір переконливо стверджує: тільки духовно-інтелектуальні дії активно протистоять агресії і перемагають.