Альма Марія Малер-Верфель (Alma Maria Mahler-Werfel), до шлюбу Шиндлер (Schindler; 31 серпня 1879, Відень; † 11 грудня 1964, Нью Йорк) — австрійська композиторка, музикантка, художниця, письменниця, засновниця мистецьких салонів, колекціонерка мистецтва. Відома особистість на культурній сцені першої половини XX століття, Femme fatale, натхненниця багатьох творчих людей тієї доби.

Біографія Альма Шиндлер народилася в сім'ї художника-пейзажиста Еміля Якоба Шиндлера та його дружини Анни Берген.  Після смерті батька в 1892 році її мати одружилася з художником Карлом Моллем, одним із співзасновників Спілки австрійських художників.

Альма Шиндлер протягом семи років навчалася грі на фортепіано у провідної віденської викладачки Аделі Радніцкі (збереглося 17 скомпонованих нею музичних творів на вірші Новаліса, Гейне, Рільке та інших поетів).

Вже підліткою Альма, як пасербиця Карла Моля, мала змогу відвідувати богемні вечері у віденському Сецессіоні — осередку Спілки австрійських художників. Там на неї 17-ти річну звернув увагу художник Ґустав Клімт, який став її першим великим коханням, стосунки тривали близько двох років.

Навесні 1900 року 20-річна Альма Шиндлер зустріла композитора Александра фон Цемлінські, який у той час був зіркою віденської музичної сцени. У нього вона бере уроки музики. Їхні стосунки були пристрасними, але складними, і вже у 1902 році частково під тиском родини Альми вони припиняються.

7 листопада 1901 року на вечері у своєї подруги Берти Цукеркандль Шиндлер знайомиться з диригентом Густавом Малером, який у той час обіймав посаду директора Віденської опери. Вже 28 листопада Малер просить її руки. 9 березня 1902 року Альма Шиндлер одружується з на 19 років старшим музикантом. 1902 і 1904 народжуює двох дочок, старша, Марія, помирає у 1907 році від дифтерії.

Незабаром у подружжі виникають непорозуміння, Альма не приховує флірту з іншими чоловіками. Стосунки стають ще прохолоднішими після повернення подружжя зі США, де чоловік виступав у Нью-Йорку. Разом з донькою Альма проводить багато часу на курортах, де знайомиться з молодим архітектором Вальтером Ґропіусом, що згодом став засновником Баугаузу.

Вальтер випадково надсилає любовного листа на ім'я Густава Малера, чоловік дізнається про зраду, переживання виливає у Десяту симфонію. Щоб повернути прихильність Альми, чоловік пише і присвячує їй ще одну симфонію — восьму, прем'єра якої 12 вересня 1910 року в Мюнхені стала його найбільшим тріумфом.

Незадовго до кількамісячної подорожі разом із чоловіком до США, Альма відвідує Париж, щоб ще раз зустрітись із Вальтером Ґропіусом.

У Поїздці по США чоловік тяжко занедужав, Альма повертається з ним до Європи 12 травня 1911, а 18 травня 1911 року він помирає. Його поховали на цвинтарі у Ґрінцінгу (Відень) поряд з донькою Марією-Анною.

У 1912 році Альма Малер знайомиться з відомим художником-експресіоністом Оскаром Кокошкою, якого сучасники вважали геніальним. Їх пристрасний роман тривав кілька років, Кокошка присвятив їй одну з найкращих своїх картин — «Наречена вітру». Однак Кокошка не сприймає вільного стилю життя Альми Шиндлер, надзвичайно ревнує її, намагається всіляко прив'язати до себе, що накладає на велелюбну Шиндлер неприйнятні обмеження. З вибухом війни Кокошка записується до війська, де згодом зазнає тяжкого поранення. У 1915 році Шиндлер пориває з Кокошкою і відновлює зв'язок з Вальтером Ґропіусом, який також зв'язаний службою при війську. У лютому 1915 разом зі своєю подругою Лілі Лізер вона їде до Берліна, щоб зустрітися з ним. 18 серпня вони одружились, у шлюбі Альма народжує доньку Манон. Далі Шиндлер зав'язує стосунки з Францом Верфелем, тож шлюб з Ґропіусом тривав до 1920 року.

Після розлучення з Ґропіусом Шиндлер живе з письменником Францом Верфелем, з яким знайомиться у своєму віденському салоні. Одружується пара у 1929, а в 1938 в Альма з ним емігрує до США. Тут вона присвячує багато часу роботі по збереженню творчого спадку Густава Малера, також пише автобіографічну книгу «Моє життя».

Альма Малер-Верфель помирає 11 грудня 1964 року у 85-річному віці у своїй квартирі в Нью-Йорку. 8 лютого 1965 року перепохована на цвинтарі в Ґрінцінгу (Відень) разом зі своєю донькою Манон Ґропіус (померла 1935 р.), недалеко від могили її першого чоловіка Густава Малера.

Примітки

Джерела про Альму Малер-Верфель німецькою про Альму Малер-Верфель німецькою