Лю Цисінь (, 23 червня 1963, Пекін, Китайська Народна Республіка) — китайський письменник-фантаст, вважається обличчям китайської фантастики, а також найбільш плідним і популярним фантастом Китаю. Лауреат премії Г'юго, дев'ятиразовий лауреат премії «Галактика» з науково-фантастичної літератури, двічі нагороджений премією «Туманність». Працює в жанрі «жорсткої» наукової фантастики.

Біографія

Лю Цисінь народився 23 червня 1963 року в Пекіні, КНР, в родині працівника Китайського інституту досліджень вугілля.

1966 року під час Культурної революції його батько з родиною змушений був перебратися в Янцюань, провінція Шаньсі, де працював на вугільній шахті. Через те, що шахта була зоною війни між різними фракціями і угрупуваннями Культурної революції, батьки відправили сина жити в рідне село в повіті Лушань, провінції Хенань. Там пройшло його дитинство. Через походження з родини інтелігенції, попри численні заяви його не прийняли у піонери у початковій школі. За словами Цисіня, це дуже вплинуло на його подальше життя: він відчував сором, але отримав внутрішню силу, аби впоратися з невдачами.

Лю отримав технічну підготовку у Північно-Китайському інституті водних ресурсів та електроенергетики, який закінчив 1985 року. З 1985 до 2009 року він працював інженером-комп'ютерником на розташованій в Янцюані вугільній електростанції, поки її не було закрито з екологічних міркувань.

У липні 2018 року Лю Цисінь обійняв посаду радника () з питань інновацій в китайській філії венчурної інвестиційної компанії IDG Capital.

Лю одружений і має дочку.

Творчість Лю Цисінь з дитинства любив читати науково-фантастичні твори, був фанатом фантастики, особливо Артура Кларка і Жуля Верна. На його жаль, доступних творів під час Культурної революції було небагато, тому всі знайдені науково-фантастичні книги читалися неодноразово. Ще у старшій школі вперше спробував писати.

Згодом Лю Цисінь відзначав, що «2001: Космічна Одіссея» і «Побачення з Рамою» Кларка, мали найбільший вплив на стиль його письма. Він навіть припускає, що «всі його твори є поганими імітаціями творів Кларка». Другим за впливом Лю вважає Джорджа Орвелла, завдяки якому зрозумів значні можливості фантастики у відтворенні критичного погляду на сучасність. Не менш вагомим і улюбленим для нього твором він назвав «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері.

Лю створив чимало оповідань, але успіху в редакціях не мав. 1989 року Лю, за допомогою редактора WordStar для DOS, надрукував свій перший довгий науково-фантастичний твір «Ера Наднової» (超新星纪元), як і більш ранні праці, її протягом багатьох років ніхто не бажав видавати.

1999 року Лю Цисінь, нарешті, був помічений редакторами часопису «Світ наукової фантастики» (). Вони визнали автора незрілим, але вартим навчання, п'ять перших оповідань Лю були піддані значному редагуванню, задля відповідності стилю і рівню часопису, і в червні 1999 року видали «Пісню кита» () та «Кінець мікрокосму» (). В наступному, липневому номері часопис опублікував «Космічний колапс» ().

Ця подія стала стартом науково-фантастичного шляху Лю Цисіня. Оповідання отримали схвальні відгуки читачів «Світу наукової фантастики» і критики, подальші публікації не забарились. «З її очима» () вийшов у жовтневому номері того ж року. У лютому 2000 року виходить «Вогняна Земля» (), у липневому номері «Мандрівна Земля» (), в січні 2001 року опубліковано «Сільського вчителя» ().

Серія науково-фантастичних оповідань продемонструвала якісний ріст письменника. Незабаром ці твори отримали найвищу китайську науково-фантастичну премію «Галактика»: перша премія 1999 року за «З її очима», спеціальна премія 2000 року за «Блукаючу Землю», подвійна нагорода 2001 року за «Всечастотне електронне блокування» та «Сільський вчитель». З 1999 по 2005 роки Лю Цисінь отримав вісім премій.

Нові плани редакції «Світ наукової фантастики» щодо необхідності великої форми збіглися з новими ідеями Лю Цисіня і його бажанням створити роман. З травня і до кінця 2006 року роман «Три тіла» () щомісячно виходив частинами у «Світі наукової фантастики». «Три тіла» мав великий успіх серед китайських читачів. Того ж року він отримав премію «Галактика», а 2008 року вийшов окремою книгою.

Переклад «Трьох тіл» англійською, виконаний Кеном Лю і надрукований 2014 року у видавництві Tor Books під назвою «Проблема трьох тіл» () вивів роман, Лю Цисіня і китайську фантастику на світовий рівень. 2014 року роман номіновано на премію Неб'юла, наступного року він виграв премію Г'юго і номінувався на премію Локус і Меморіальну премія Джона Кемпбелла.

Впродовж наступних трьох років його перекладено турецькою, в'єтнамською, португальською, іспанською, французькою, тайською, угорською, українською, грецькою, чеською, німецькою, польською, російською та італійською мовами.

Друга частина трилогії «Пам'ять про минуле Землі», роман «Темний ліс» (2008) і третя частина «Вічне життя Смерті» (2010), переконливо довели майстерність автора. Трилогію високо оцінили Кім Стенлі Робінсон, Бен Бова, Девід Брін. За словами Джорджа Мартіна, «Це сильна книга, амбіційна книга, гідний переможець … і перший Г'юго, який поїде до Китаю, це круто.» Відомий американський журнал «Нью-Йоркер» в огляді, присвяченому «Проблемі трьох тіл» та її автору, порівняв Лю Цисіня з китайським Артуром Кларком.

Бібліографія Романи 2002 «Диявольські цеглини» () 2003 «Ера наднової» () 2004 «Кульова блискавка» «»

Трилогія «Пам'ять про минуле Землі» (): 2006 «Проблема трьох тіл» () 2008 «Темний ліс» () 2010 «Вічне життя Смерті» ()

Оповідання і повісті 1999 «Пісня кита» () 1999 «Кінець мікрокосму» () 1999 «Космічний колапс» () 1999 «З її очима» () 2000 «Вогняна Земля» () 2000 «Мандрівна Земля» () 2001 «Сільський вчитель» () 2001 «Мікро-вік» () 2001 «Всечастотне електронне блокування» () 2001 «Волокно» () 2001 «Доля» () 2001 «Посланець» () 2002 «Китайське сонце» () 2002 «Море мрії» () 2002 «Метелик хаосу» () 2002 «Ера Ангела» () 2002 «Поглинач» () 2002 «Вестерн» () 2003 «Поетична хмара» () 2003 «Слава та мрія» () 2003 «Земна гармата» () 2003 «Мислитель» () 2004 «Мильні бульбашки Юаньюань» () 2004 «Зустріч динозаврів з мурахами» () 2004 «Дзеркало» () 2005 «Виховання бога» () 2005 «Радість» () 2005 «Зарплатня людства» () 2006 «Гора» () 2010 «Життя» () 2014 «4 січня 2018» () 2015 «Юань» () 2018 «Золоте поле» ()

Збірки оповідань 2003 «Ейнштейнівський екватор» () 2004 «З її очима» () 2008 «Блукаюча Земля» () 2008 «Диявольські цеглини» () 2014 «Міграція у часі» () 2015 «Море мрій» （） 2016 «Тягар спогадів» ()

Нагороди і визнання

Лауреат 2015: Премія «Г'юго» за найкращий роман «Проблема трьох тіл» (), в перекладі Кена Лю 2017: Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман «Кінець смерті» (), в перекладі Кена Лю 2017: Премія імені Курда Лассвіца за кращий іноземний твір «Три сонця» (), в перекладі Мартіни Хассе 2017: Премія «Ігнотус» за кращий іноземний роман «Проблема трьох тіл» ()

1999: Премія «Галактика» за оповідання «З її очима» () 2000: Премія «Галактика» за оповідання «Блукаюча Земля» () 2001: Премія «Галактика» за оповідання «Всечастотне електронне блокування» () 2002: Премія «Галактика» за оповідання «Китайське сонце» () 2003: Премія «Галактика» за оповідання «Земна гармата» () 2004: Премія «Галактика» за оповідання «Дзеркало» () 2005: Премія «Галактика» за оповідання «Зарплатня людства» () 2006: Премія «Галактика» за роман «Три тіла» () 2010: Премія «Галактика» за роман «Вічне життя Смерті» () 2011: Премія «Туманність» за найкращий роман «Вічне життя Смерті» () 2014: Премія «Галактика» за видатні заслуги 2015: Премія «Туманність» спеціальна нагорода оргкомітету

Номінації 2015: Премія «Неб'юла» за найкращий роман «Проблема трьох тіл» (), в перекладі Кена Лю 2015: Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла за роман «Проблема трьох тіл» (), в перекладі Кена Лю 2015: Премія «Прометей» за найкращий роман «Проблема трьох тіл» (), в перекладі Кена Лю 2017: Grand prix de l'Imaginaire за найкращий іноземний роман «Проблема трьох тіл» ()

Переклади українською

Посилання blog.sina.com.cn

Примітки