«Друга стать» () — феміністсько-філософський двотомник Симони де Бовуар у стилі полемічного роману, виданий французькою 1949 року, фундаментальне дослідження місця та ролі жінки в бутті, гендерної нерівності, системного утиску жінок та їх причин і механізмів. "Євангеліє європейського фемінізму", одна з найбільш знакових книжок ХХ століттяВіра Агеєва. "Жінкою стають": де Бовуар і український фемінізм // Інтерв'ю для ВВС Україна, 08-03-2017., відправна точка другої хвилі фемінізму, золотий фонд феміністської філософії (особливо екзистенційного фемінізму)Актуальна книга: Видавництво основи перевидасть "Другу стать" Сімони де Бовуар / TheDevochki, 2017-01-24., перекладена майже на 40 мов. Ватикан вніс книгу в «Індекс заборонених книг».

У дослідженні де Бовуар як екзистенціалістка послідовно розвиває лаканіанський концепт Іншої (вторинної, чужої, відчуженої від себе, ізольованої від світу, смислів і самоствердження), котрою є жінка стосовно чоловіка як "вихідного" суб'єкта культури. Звідси й назва твору.

Де Бовуар працювала над книгою 14 місяців. Окремі розділи до публікації з'явлились у Les Temps ModernesLisa Appignanesi. Simone de Beauvoir. — Haus Publishing, 2005. — P. 82. — 182 p. — (Life & Times). — ISBN 978-1904950097. і внесені в список ста кращих книг видання. Перше видання було продане 22 000 примірниківТамара Марценюк. Чому не варто боятися фемінізму. Видавничий дім "КОМОРА", 2018. ISBN 978-617-7286-43-8. 325 с..

Ненсі Бауер, філософ з Університету Тафтса, у 2004 визначила "Другу стать" як книгу про «розповсюдженість, інтенсивність і таємничість історії пригнічення жінок»Bauer, Nancy. Must We Read Simone de Beauvoir? // The Legacy of Simone de Beauvoir / edited by Emily Grosholz. — Oxford: Clarendon Press, 2008. —ISBN 0-19-926536-4..

Всесвітньо відома цитата з праці де Бовуар: «Жінкою не народжуються — нею стають».

Синопсис В роботі означено розмах і повсюдність дискримінації і приниження жінок як класу, виявлено і проаналізовано причини підпорядкованого становища і трактування жінок у майже всіх галузях суспільного життя. Де Бовуар критикує біологічний детермінізм у поясненні становищі жінки; підкреслює, що чоловіки правлять світом, тоді як жінки мають вивчену тенденцію повністю присвячувати своє життя шлюбу і дітям аж до значного обмеження своєї свободи. Ця ситуація виникає з факту, що жінки не відчувають сил або не хочуть залишитися неодруженими, переважно з економічних чи суспільних причин. Суспільство, родина, релігія — все вказує жінці, що вона є гіршою від чоловіка й єдиним способом для неї вести гідне життя є шлюб. Виховання та освіта дівчаток у стосунку до хлопців вчать їх, що вони не мають тих самих здібностей і умінь, що й хлопці, схиляючи вже дорослих жінок присвячувати свою кар'єру шлюбу та сім'ї.

Де Бовуар вказує також на пастку, якою для жінки є шлюб і наявність дітей. Домашні обов'язки жінок є набагато більшими за домашні обов'язки чоловіків і не дозволяють жінкам реалізовуватися поза домом. У більшості випадків дружини нехтують своєю кар'єрою заради кар'єри чоловіка. Авторка описує загальну ситуацію жінок у світі, одночасно прояснюючи, що відповідальними за неї є обидві сторони і обидві виграють від її зміни. Якщо чоловік уможливить для своєї дружини розвиток професійної кар'єри, вона буде більш незалежною і стане меншим тягарем для нього, особливо у фінансовому плані.

У «Другій статі» наводиться безліч прикладів нерівності між статями, особливо через нерівний поділ домашніх обов'язків і малої участі жінок в інших галузях життя, таких як, наприклад, політика.

Вплив Твір де Бовуар приголомшив, розлютив, сполошив мільйони людей, відкривши завісу замовчування над масштабами гендерної нерівності.

Історик культури Річард Вебстер писав, що критика «психоаналітичного очернення жінки» у книзі надихнула наступні феміністські аргументи проти психоаналізу, у тому числі книги Бетті Фрідан «Загадка жіночності», Кейт Міллетт «Сексуальні політики» і Жермен Грир «Жінка-євнух».Webster, Richard. Why Freud Was Wrong: Sin, Science and Psychoanalysis. — Oxford: The Orwell Press, 2005. — P. 22. — ISBN =0-9515922-5-4.

Джудіт Батлер говорила, що формулювання де Бовуар «жінками не народжуються, а стають» допомогло розділити поняття «стать» і «гендер». Батлер вказує, що книга припускає «гендер» як аспект ідентичності, що «поступово набувається». Батлер бачить «Другу стать» як інтелектуальний продукт, що поступов забезпечує потенційно радикальне розуміння гендеру.Butler, Judith. Sex and Gender in Simone de Beauvoir’s Second Sex (англ.) // Yale French Studies. — 1986. — No. 72. — P. 35-49. Однак, щоб бути вірними часу, у котрому книга була створена, і словам, вибраним авторкою, перекладачі не використовують пізніше слово «гендер», а беруть термін де Бовуар «стать».

"Друга стать" і Україна Віра Агеєва про українське видання на початку 90-х: "Поява "Другої статі" в перші роки незалежності України мала величезне значення для перепрочитання історії вітчизняної культури. Саме за де Бовуар ми тоді пізнавали українське суспільство як суспільство патріархальне. Це вона навчила ставити незручні запитання щодо речей, які доти видавалися очевидними. Скажімо, чому в нашій політиці так мало жінок? Чи жінки причетні до ухвалення рішень і чи враховуються при цьому їхні інтереси? Чому представники сильної статі так мало причетні до виховання дітей? Чому існує негласна заборона на деякі професії? Зрештою, як мають почуватися у класі дівчатка, коли за шкільною програмою вони вивчають у певний період лише твори, героями яких постають чоловіки? Або чому з покоління в покоління у букварях тиражується славнозвісне "мама мила раму", ототожнюючи тим самим жіночі обов'язки якраз із хатнім господарством, тоді як чоловіки щось роблять у широкому й розмаїтому світі? Із таких повсякденних деталей і складається картинка патріархальної культури, суспільства, у якому більшість населення чомусь упосліджується".

Непомічена де Бовуар у Києві Весною 1964 року для участі у Шевченківському святкуванні до Києва на запрошення М. Бажана приїхали де Бовуар та Сартр. Інтелектуали такого рівня в Україні з'являлися нечасто, проте радянська влада приділила увагу виключно Сартру, а от де Бовуар гостювала у статусі "дружини знаменитого письменника". В Україні тоді була принаймні одна видатна жінка, яку б зацікавило обговорення фемінізму: Надія Суровцова - одна з організаторок міжнародного жіночого руху. Але її після тридцятирічного гулагівського строку на зустрічі з іноземцями не запрошували. Так цілковито поза фокусом опинилася не тільки авторка "Другої статі", а й прогавлена плідна дискусія щодо жіночого питання в Україні та світі.

Переклади та видання українською Перший переклад англійською був здійснений у 1953 році і був розкритикований.Moi, Toril. While we wait: The English translation of The Second Sex (англ.) // Signs: Journal of Women in Culture and Society. — 2002. — Vol. 27, no. 4. — P. 1005—1035.

В Україні переклад обох томів "Другої статі" виконало у 1994 році видавництво "Основи" (Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Сойко). Попит на "головний бетселер ХХ століття" не спав і у двадцять першому, тому у 2017 році працю було перевидано.

Короткий зміст та основні ідеї

Том 1. Факти і міфи

Частина 1: Доля Глава 1. «Дані біології». Опис взаємостосунків між яйцеклітиною і сперматозоїдом у тваринному світі (риби, комахи, ссавці) та у людини. Аналізується фізіологія жінки, яка, на відміну від чоловічої, безвихідно закабалена в репродуктивний цикл, від котрого несе втрати та страждання (починаючи з гормональних змін, крихкості скелету, проблем передменструального синдрому та менструації, через вагітність і пологи до ускладнень старіння), будучи при тому фізично слабшою за чоловічу (в м'язовій силі, об'ємі легень, кількості еритроцитів у крові).

Точка 2. «Точка зору психоаналізу». Теорії Фрейда та Адлера відкидаються на основі того, що дослідження еротизму в контексті сприйняття виходить за рамки можливостей психоаналізу.

Глава 3. «Точка зору історичного матеріалізму». Аналіз Походження сім'ї Енгельса не виявляє причин для заяв про «велику історичну поразку жіночої статі» після винайдення бронзи і появи приватної власності. Цитує Енгельса: «про це ми нічого до сих пір не знаємо» и відкидає його висновки .

Частина 2: Історія Поліпшення положення жінок пояснюється участю у виробництві і свободою від репродуктивного рабства.

Глава 4. Озвучено проблему, що материнство залишає жінку «прикутою до свого тіла» як тварина, і дозволяє чоловікам домінувати над нею і природою.

Глава 5. Описано поступовий процес, котрий призвів до панування чоловіків над жінками, починаючи з статуетки Великой Богині, знайденої у Сузах, і до мізогінного вислову Піфагора: «Є добре начало, що створило порядок, світ і чоловіка, і зле, що створило хаос, темряву і жінку». Чоловік успішний завдяки своїй трансцендентності, а іманентність залишається долею жінки.

Глава 6. Утиск жінок корениться у жадобі чоловіків зберегти і продовжити свій рід. Положення жінок у Древній Греції (крім Спарти, де не було ніяких обмежень свобод жінки), з жінками поводились як з рабами. Менандр: «Жінка — це не полишаюче вас страждання». У Римі жінки мали більше прав, але по суті це були пусті свободи.

Глава 7. За винятком німецької традиції, християнство і духовенство діяли в інтересах підпорядкування жінок. Це підтверджують праці Апостола Павла, Амвросія Медіоланського і Івана Золотоустого («Серед всіх диких звірів не знайти нікого шкідливішого від жінки»). Описано проституцію і зміни з епохою лицарства і куртуазністю у 12 ст. «Великі італійські дами і куртизанки» 15 ст., а також Тереза Авільська у Іспанії, статус котрих був «настільки ж високим, як у чоловіків». Правовий статус жінок у 19 ст. лишився незмінним, хоча деякі (напр., Маргарита Наваррська) зуміли добитися незалежності, ставши письменницями чи акторками. Деякі чоловіки (Агриппа Неттесгаймский, Мольєр, Маркіз де Кондорсе і Пулен де ла Барр) допомогли розповсюдженню ідеї рівності жінок своїми працями.

Глава 8. Критика Кодексу Наполеона, що затримав емансипацію жінок у Франції, а також Огюста Конта і Бальзака. Антифемініст П'єр-Жозеф Прудон вивів формулу і оцінив жінку у 8/27 від цінності чоловіка. Промислова революція 19 ст. дала жінкам можливість покинути дім, але за свою роботу вони отримували мізер. Прослідковано ріст профспілок і участі жінок. Розповсюдження методів контрацепції від Древнього Єгипту до XX ст., історія абортів. Порівняння історії виборювання виборчого права для жінок у Франції, Новій Зеландії, Австралії, Великій Британії, США, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Німеччині і СРСР. «Лише коли жінки починають відчувати себе на цій землі як вдома, з'являються такі особистості, як Роза Люксембург і Марія Кюрі. Вони з блиском продемонстрували, як неповноцінність жінки визначила її нікчемну роль в історії, а нікчемна роль в історії прирекла її на неповноцінність».

Частина 3. Міфи

Глава 9. Детальна розповідь про «вічні розчарування» жінок з чоловічої точки зору: менструації, цноту, жіночу сексуальність, включаючи секс, шлюб, материнство і проституцію. Щоб проїлюструвати чоловічі уявлення про «жах жіночої фертильності», Бовуар цитує British Medical Journal 1878 р., де член Британської медичної асоціації пише: «Не викликає сумнівів, що м'ясо псується, якщо його торкаються жінки, котрі мають у цю пору менструацію». Уривки з Андре Бретона, Сенгора, Мішеля Леріса, Поля Верлена, Едгара По, Поля Валері, Гете і Шекспіра (Гамлет), а також романи і фільми (Громадянин Кейн) наочно демонструють хибність чоловічих знань про життя жінок.