In Absentia — сьомий студійний альбом англійського гурту прогресивного року Porcupine Tree, виданий 24 вересня 2002 року. В альбомі знайшли відображення деякі зміни звучання гурту: вперше у запису взяв участь новий ударник Гевін Харрісон, а музика набула рис, притаманних хеві-металу і прогресивному металу, і різко контрастувала зі звучанням попередніх альбомів у стилі психоделічного року та поп-року. Окрім того, це було перше видання на новому лейблі Lava Records. Альбом дуже добре сприйнявся критикою, мав комерційний успіх і часто згадується як вершина досягнення гурту. Всього було продано втричі більше екземплярів In Absentia, ніж будь-якого іншого з попередніх альбомів.
Підґрунтя У попередній період творчості на лейблі Delerium Records музика Porcupine Tree звучала типово для психоделічного та спейс-року: переважно тривалі композиції з абстрактним компонентом . Зміна звучання відбулась наприкінці 90-х років, коли гурт підписав контракт з лейблом Kscope/Snapper Record: музика стала більш комерційною та краще надавалась для радіоефіру — коротші композиції з традиційною пісенною структурою зі збереженням стилістики прогресивного року. Проте, на початку 2000-х років, гурт знову «переріс» невеликий лейбл і після чергової його зміни на «потужніший» (Lava Records) вирішив рухатися у напрямку прогресивного металу. Слід сказати, що спочатку Porcupine Tree уникав великих звукозаписних компаній, вважаючи, що більшість лейблів не «осягають» його музику повною мірою, а музикантами надавали більшу перевагу виданню альбомів, ніж синглів. І все-таки музиканти обрали лейбл, який підтримував їхню філософію, а Стівен Вілсон — фронтмен Porcupine Tree — віддав належне таким гуртам, як Tool чи Radiohead, які досягли успіху з аналогічними підходами до музичної індустрії.
Ще кілька факторів вплинули на зміну звучання Porcupine Tree, крім зміни лейблу. У першу чергу, це зустріч Стівена Вілсона з Мікаелем Окерфельдтом з шведського гурту хеві-металу OpethVIDEO: OPETH'S MIKAEL ÅKERFELDT INTERVIEWED BY FACECULTURE. Roadrunner Records Official Website. http://www.roadrunnerrecords.com/news/Video-Opeths-Mikael-kerfeldt-Interviewed-By-FaceCulture-23888.aspx . Published 12/15/12. Retrieved 17 жовтня 2016. Під враженням від музики цього гурту Вілсон погодився виступити продюсером наступного альбому Opeth Blackwater Park, що надихнуло Вілсона скерувати Porcupine Tree у напрямку прогресивного металуhttp://legacy.roadrunnerrecords.com/blabbermouth.net/news.aspx?mode=Article&newsitemID=8193. Також переломним моментом у зміні звучання Porcupine Tree стало знайомство Вілсона з ізраїльським музикантом та співаком Авівом Геффеном (Aviv Geffen). Обидва зустрілися, коли Геффен, великий прихильник музики Вілсона, запросив Porcupine Tree виступити в Ізраїлі під час турне на підтримку попереднього альбому гурту 2000 року Lightbulb Sun . Між музикантами виникли приязні стосунки (зокрема, Геффен взяв участь у запису альбому In Absentia як сесійний бек-вокаліст), що призвело до створення спільного проекту під назвою Blackfield. Авів, який не був особливим поціновувачем металу, надав новоствореній формації більш поп-рокового звучання у стилі попередніх альбомів Porcupine Tree Stupid Dream та Lightbulb Sun, а це, у свою чергу, дало можливість Вілсону зосередитись на більш «металевому» звучанні Porcupine Tree, не відмовляючись від попереднього стилю. Ще однією знаковою подією став відхід з гурту ударника Кріса Мейтленда та його заміна на Гевіна Харрісона, який приєднався до Porcupine Tree на початку 2002 року. Мейтленд не зміг завоювати особливої прихильності великого лейблу, а стиль гри Харрісона більше відповідав звучанню у стилі метал. Вілсон так охарактеризував зміни у гурті на той час:
Концепція Хоча формально альбом не відноситься до концептуальних, більшість текстів присвячено актуальним темам серійних вбивць, насилля над жінками і критиці сучасного світу. Назва альбому також пов'язана з такою концепцією і з латинської дослівно перекладається «за відсутності», тобто «заочно» — термін, що стосується, наприклад, заочного розгляду справи, коли психічно хвора особа не може бути представлена у суді.
Гастрольні турне та продаж Альбом вийшов 24 вересня 2002 року на компакт-диску та вінілі, останній містив бонусний трек Chloroform (після The Creator Has A Mastertape). Крім того, компакт-диск (enhanced CD) містив відео-кліп на пісню Strip The Soul як бонусний матеріал. Перша пісня Blackest Eyes звучала в ефірі багатьох великих радіостанцій, але офіційно не вийшла на синглі і не потрапила в чарти. Гурт провів турне на підтримку альбому разом з гуртом Yes, про що пізніше Вілсон шкодував: «…глядачі двох гуртів були занадто різними. Проблема полягала в тому, що більшість людей, які прийшли подивитися Yes, перестали цікавитись новою музикою багато років тому і просто прийшли, щоб послухати їхній улюблений старий Yes». Згодом Porcupine Tree здійснили друге турне на підтримку альбому разом з Opeth. Під час цих гастролей, у липні-серпні 2003 року, було видано міні-альбом Futile, який містив пісні, записані у час студійних сесій альбому In Absentia. Світовий продаж альбому сягнув більше 100 000 копій, що втричі перевищувало продаж будь-якого іншого з попередніх альбомів гурту на той час. Тільки у США було продано 45000 копій альбому, на відміну від проданих 2000 екземплярів попередніх альбомів.
Критичні відгуки
Відгуки про альбом були позитивними. In Absentia досягнув 2-го місця в Top 20 albums of 2002 інтернет-журналу Metal StormTop 20 albums of 2002 — Metal Storm . Retrieved 17 жовтня 2016. і 46 місця в Top 200 albums of all timeTop 100 albums — Metal Storm . Retrieved 17 жовтня 2016..
Місця у чартах ЧартНайвищеМісцеФранція143Німеччина64US Top Heatseekers35
Трек-лист
DVD-A видання Перевиданий у березні 2004 року, альбом вийшов у DVD-A форматі (ремікс в об'ємному 5.1-канальному звучанні), який включав: оригінальну версію альбому; дві пісні, записані під час сесій, Drown With Me та Chloroform і додатковий трек Futile; а також музичні відео на пісні Strip The Soul, Blackest Eyes та Wedding Nails.
Учасники запису Основний склад гурту Стівен Вілсон (Steven Wilson) — вокали, акустична та електрогітара, фортепіано, клавішні, банджо Річард Барбієрі (Richard Barbieri) — аналоговий синтезатор, мелотрон, орган Хаммонда, клавішні Колін Едвін (Colin Edwin) — бас-гітара Гевін Харрісон (Gavin Harrison) — ударні, перкусія
Запрошені музиканти Авів Геффен (Aviv Geffen) — бек-вокал (на The Sound of Muzak і Prodigal) Джон Веслі (John Wesley) — бек-вокал (на Blackest Eyes, The Sound of Muzak і Prodigal), додаткова гітара (на Blackest Eyes)
Інший персонал Аранжування — Porcupine Tree Продюсування — Стівен Вілсон Звукорежисер — Paul Northfield Мікшування — Tim Palmer і Mark O'Donoughue Мастеринг — Andy VanDette 5.1 мікшування — Elliot Scheiner (вересень — грудень 2003) 5.1 мастеринг — Darcy Proper, Sony Studios, січень 2004
Примітки