«Поза межами болю» — повість-поема, написана Осипом Турянським про Першу світову війну, в якій в експресіоністичній манері відтворено досвід автора, пережитий у сербському полоні. Це дебютна книжка прозаїка, вона вийшла друком в перекладі німецькою мовою у Відні 1921 року й отримала розголос у Європі.
Історія написання Восени 1914 року, О.Турянського мобілізували до австрійської армії і відправили на сербсько-австрійський фронт, де він потрапив у полон до сербів. Разом з іншими 60 тисячами австрійських вояків його було відправлено етапом через гори Албанії. Це був важкий багатоденний шлях. Мало кому вдалося вижити, від голоду і холоду гинули навіть сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених врятувалося від смерті. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених помітили якісь слабкі рухи О.Турянського. Його повертали до життя, зануривши в холодну воду — це запропонував земляк, лікар-українець Василь Романишин, який сам незабаром загинув на війні. Пережитий досвід було втілено у художньому творі. Але він залишається військовополоненим. Є відомості, що його відправляють на острів Ельба. Тут 1917 року він створив повість-поему «Поза межами болю».
Сюжет
У центрі сюжету поневіряння сімох військовополонених, колишніх солдатів австрійської армії, представників народів, що входили до Австрійської імперії. Утікши від охоронців, чоловіки опиняються наодинці з дикою природою. Найбільша небезпека для втікачів — замерзнути в лютий зимовий мороз. Ніби саме собою назріває рішення: хтось із них мусить померти, а решта розпалять вогнище з його одягу й таким чином урятуються. Біля вогнища кожен герой розповіді постає в надзвичайних умовах. Зрештою всі герої, крім оповідача, гинуть від морозу, голоду та безнадії, але за визначенням самого Осипа Турянського: «Любов до життя і до його вищих цінностей, переможе смерть.»
Жанрові особливості Літературні критики мають різні погляди на жанрову природу твору: «поема» (Р. Плєн, С. Пінчук), «повість» (Р. Федорів), «повість-поема» (С. Пінчук), «модернаепопея» (М. Селегій), «поема-симфонія» (З. Гузар), «роман» (М. Ільницький). Найчастіше жанр твору визначають як антивоєнну психологічну поему в прозі. Частково це зумовлене тим, що майже кожне нове речення твору обрамлене поетичною ритмізованою прозою починається з абзацу і має вигляд віршових рядків.
Проблематика твору держава й людина; війна й людина; війна й політичні амбіції верхівки; влада грошей; збереження духовности та моральних цінностей. воля людини та біологічні інстинкти.
Персонажі Сім полонених: Оглядівський — прототипом вочевидь був сам автор, оскільки він був родом з села Оглядів Львівської області, українець. Штранцінґер — 24-річний юнак, осліплий та онімілий від горя й душевного болю — після утрати матері й коханої дівчини, австрієць. Бояні — серб. Сабо — угорець. Добровський — українець. Пшилуський — поляк. Ніколич — чорногорець.
Екранізація 1989 — «Поза межами болю» — художній фільм за мотивами повісті, режисер — Ярослав Лупій («Укртелефільм»).
Примітки
Посилання Твір на сайті електронної бібліотеки Чтиво
Література Осип Турянський. Поза межами болю. Син землі. Оповідання.-видавництво «Дніпро» К., 1989 р. Р. В. Мовчан, О. М. Авраменко, В. І. Пахаренко. Українська література 11кл. 2011 р. Бондаренко Ю. Повість-поема Осипа Турянського «Поза межами болю» в контексті історичного регресизму: народження екзистенціалізму // Література та культура Полісся. 2018. Вип. 91. Серія «Філологічні науки». № 10. — Ніжин: НДУ ім. М.Гоголя. — С.93-106.