Марія Клементина Австрійська (), також Марія Клементина Габсбург-Лотаринзька (), повне ім'я Марія Клементина Франциска Йозефа (); 1 березня 1798 — 3 вересня 1881) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, донька імператора Австрії Франца I та неаполітанської принцеси Марії Терезії, дружина сицилійського принца Леопольда, який носив титул принца Салерно.
Біографія Марія Клементина народилася 1 березня 1798 у віденському палаці Гофбург шостою дитиною та п'ятою донькою останнього імператора Священної Римської імперії Франца II та його другої дружини Марії Терезії Неаполітанської. Мала старшого брата Фердинанда та сестер Марію Луїзу, Кароліну Людовіку та Марію Леопольдіну. Ще одна сестра померла немовлям до її народження. Згодом сім'я поповнилася ще шістьма молодшими дітьми.
У 1804 році Франц II проголосив створення Австрійської імперії. Невдовзі після цього розпочалася війна третьої коаліції, яка завершилася поразкою Австрії та захопленням Відня наполеонівськими військами у листопаді 1805. Наступного року Священна Римська імперія перестала існувати. Франц II зумів зберегти титул імператора Австрії.
Шлюб батьків був щасливим. Матір мала веселий характер, який відтіняв серйозність батька. Вона померла, коли Марії Клементині було 9 років. Батько невдовзі одружився зі своєю вдвічі молодшою кузиною Марією Людовікою Моденською. Молоду мачуху описували як освічену та красиву,Karl Otmar Freiherr von Aretin: Maria Ludovika. In: Neue Deutsche Biographie. Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, ISBN 3-428-00197-4, стор. 192 однак вона відрізнялася слабким здоров'ям і не народила власних дітей, виховуючи пасинків.
У липні 1809 року французи в ході війни п'ятої коаліції вдруге зайняли Відень після перемоги під Ваграмом. Столиця була окупована протягом п'яти місяців, аж до підписання Шенбруннського миру. Імператорська родина в цей час перебувала у замку Буди. Старовинна будівля не була пристосована до постійного проживання і часто там бувало надто холодно. Імператриця, попри кашель та гарячку, багато часу присвячувала справам та турботі про пасинків.
Для укріплення підписаного у жовтні 1809 року союзу Наполеон попросив руки доньки Франца, старшої сестри Марії Клементини, Марії Луїзи. У березні 1810, після укладення шлюбу, вона від'їхала до Франції, де провела чотири роки, згодом повернувшись із малим сином.Дмитрий Адаменко. Вена: История. Легенды. Предания / Глава восьмая. Австрийский брак Наполеона.
Саму Марію Клементину описували як розумну, талановиту, допитливу дівчину, що мала високий інтелект, як і її сестра Марія Леопольдіна.
У 18 років Марію Клементину одружили з 26-річним сицилійським принцом Леопольдом, який був її рідним дядьком.Був наймолодшим з виживших братів її матері Матері Терезії. Наречений був кавалером багатьох орденів і мав шанс у 1808 році зайняти іспанський престол. Ідею союзу запропонував канцлер Клемент фон Меттерніх. Весілля відбулося 28 липня 1816-го у палаці Шенбрунн у Відні, через три місяці після смерті мачухи нареченої. У грудні того ж року Сицилійське королівство було об'єднане із Неаполітанським, утворивши Королівство Обох Сицилій.
У шлюбі Марія Клементина народила четверо дітей. Перші роки після народження доньки Марія Клементина мешкала у Відні і повернулася до Неаполя, лише коли її донька Марія Кароліна стала підліткою і вже була введена до вищого австрійського суспільства. Офіційною резиденцією родини був палац Салерно в Неаполі,Палаццо Салерно в Неаполі що розмістився у самому серці міста — на головній площі.
Чоловік зраджував Марію Клементину, і в 1827 році танцюристка Фанні Ельслер народила від нього позашлюбного сина.
Чоловік помер навесні 1851 року, і Марія Клементина переїхала жити до доньки, одруженої з сином колишнього короля Франції Луї-Філіпа, що мешкала із чоловіком у передмісті Лондоні. Певний час всі разом вони жили у Твікенгемі. У грудні 1869 року Марія Кароліна померла від сухот.
Останні роки Марія Клементина провела у замку Шантійї у Франції, який належав її зятю Генріху Орлеанському. Там вона і померла від наслідків пневмонії 3 вересня 1881 у віці 83 років, переживши всіх братів, сестер, дітей та онуків. Похована у базиліці Санта-Кьяра в Неаполі.Базиліка Санта-Кьяра Згодом прах ерцгерцогині було перенесено до Королівської каплиці в Дре, родової усипальні Орлеанського дому, де вже спочивала її донька.Королівська каплиця Святого Луї в Дре
Родина Чоловік — Леопольд Бурбон-Сицилійський
Дітиː Марія Кароліна (1822—1869) — дружина принца Генріха Орлеанського, мала четверо синів, які не залишили нащадків. Людовіко (19 липня—7 серпня 1824) — прожив 3 тижні.
Генеалогія
Нагороди Орден Зіркового хреста (Австрійська імперія);Hof- und Staats-Handbuch des Kaiserthumes Österreich: 1868 Орден Королеви Марії Луїзи № 172 (Іспанія) (1 липня 1818).
Титули 1 березня 1798 —11 серпня 1804 — Її Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Клементина Австрійська; 11 серпня 1804 —28 липня 1816 — Її Імператорська та Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Клементина Австрійська; 28 липня 1816 —10 березня 1851 — Її Імператорська та Королівська Високість Принцеса Салерно; 10 березня 1851 —3 вересня 1881 — Її Імператорська та Королівська Високість Вдовіюча Принцеса Салерно.
Примітки
Література Constantin von Wurzbach: Habsburg, Maria Clementine Franzisca Josepha. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, стор. 43. C3%96:Habsburg,_Maria_Clementine_Franzisca_Josepha Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 293. Hellmut Andics: Die Frauen der Habsburger Wilhelm Heyne Verlag GmbH München. 1997. ISBN 3-453-07034-8 Thea Leitner: Habsburgs verkaufte Töchter, Piper Verlag. 1997. ISBN 3-492-21827-X Richard Reifenscheid: Die Habsburger, Weltbild, ISBN 3-85001-484-3
Посилання Династія Габсбургів Профіль на Geneall.net Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Марії Клементини Австрійської Генеалогія Леопольда Бурбон-Сицилійського Портрет Марії Клементини Зображення Марії Клементини