Ет-Телль-ель-Кебір, іноді Тель-ель-Кебір(у перекладі чи , за іншими даними ) — місто в Єгипті, у мухафазі Ісмаїлія. Розташоване на прісноводному каналі Ісмаїлія. Через місто проходить залізниця, яка пов'язує місто Ісмаїлія з Заказіком і Каїром.
Історія XIX століття
У 1882 році поблизу тодішнього села Телль-ель-Кебір у ході англо-єгипетської війни 1882 року відбулася вирішальна битва біля Тель-ель-Кебір між англійськими та єгипетськими військами. Англійський корпус під командуванням Гарнета Вулзлі розгромив єгипетську армію 13 вересня та взяв у полон її командувача Орабі-пашу.Battle of Tel-el-Kebir. War in Egypt and Sudan. Britishbattles.com Egypt. 1882. British Empire website
Табір біженців з Росії Під час Першої світової війни в пустелі поблизу села Тель-ель-Кебір англійці розмістили наметове містечко для солдатів, переважно австралійських. Також поруч побудували табір для військовополонених.
Після війни, у 1919—1921 роках цей табір використовували для тимчасового проживання та лікування для білогвардійців та інших біженців з Росії. Табір складався з госпіталю та двох поселень: для біженців з родинами та військових, що одужували. Поселення були обнесені колючим дротом та охоронялися англійськими солдатами родом з Індії. Тель-ель-Кебірський табір у середині 1920 року був найбільшим поселенням емігрантів з Росії у Єгипті.
Біженці жили в наметах з полотна без вікон та підлоги. В наметах були дерев'яні тумбочки та металеві ліжка з матрацом, маленькою подушкою, ковдрою, протимоскітним пологом, але без білизни. У військовому таборі лише офіцери мали ліжка, солдати спали на землі. Біженцям заборонялося залишати пустелю. У таборі були відкриті школи, церкви, магазини, майстерні, було створено духовий оркестр і театр.
У березні 1920 року на транспортному судні «Гельмгорн Касл» () прибуло більше 1300 біженців, яких відправили до Тель-ель-Кебіру. У квітні прибули кадети з , який у лютому 1920 року евакуювали з Новоросійська на пароплаві «Саратов». Англійська влада розмістила частину корпусу в таборі поблизу села, пізніше корпус було переведено до міста Ісмаїлія, а наприкінці 1922 року розформовано. У травні 1920 року після ліквідації Аббасійського табору російських біженців, до Тель-ель-Кебіру прибула ще група хворих та поранених, близько 600 осіб. На початку 1921 року табір було ліквідовано, а його мешканців переведено до Сиді-Бишру, поблизу Олександрії.Н.Воробьев. Египет. Александрия, лагеря Сиди-Бишр и Тель-Эль-Кебир. Фрагмент воспоминаний о Донском кадетском корпусе. Русский Париж
Серед біженців у таборі були письменники Сергій Потрєсов і Олександр Яблоновський, художник Іван Білібін, правознавець , лікарка-хірург Надія Добровольська.Сергей Яблоновский. Из беженских скитаний. «Наше Наследие», № 85, 2008 . Серед кадетів Донського корпусу був майбутній поет .
У таборі також сформувався український гурток, який видавав часопис «На руїнах».«Письмо з Просвіти»: Львів, січень 1922.
За час існування табору багато його мешканців померли від поранень та хвороб. Їх ховали на окремій ділянці військового цвинтаря Ет-Телль-ель-Кебіру.Игумен Ростислав (Колупаев). 1.1 Египет. Глава 2 Жизнь русской колонии. Русские в Северной Африке. Rabat, 1999 - Обнинск, 2004
Населення За переписом населення 2006 року в місті мешкало 26891 осіб. За переписом 2017 року населення збільшилося, й за оцінкою 2018 року склало 43459 осіб.Міста Єгипту на сайті citypopulation.de
Джерела
Посилання