Василь Лаврентійович Борзих ( , село Нижньомар'їно Коротоякського повіту Воронезької губернії, тепер Ліскинського району Воронезької області, Російська Федерація — , місто Красний Луч Луганської області) — український радянський діяч, шахтар, начальник дільниці № 1 шахти № 5-7 тресту «Краснолучвугілля» Луганської області. Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.
Біографія Народився у селянській родині. Закінчив три класи сільської школи. Через важкий матеріальний стан припинив навчання й почав працювати у сільському господарстві. Потім поїхав працювати в Донбас. З 1929 року працював лампоносом шахти № 23 «Ремовська» Чистяковського рудоуправління. Згодом перейшов працювати помічником машиніста на шахту № 7-8, був бригадиром посадчиків шахти.
З 1941 року служив у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив рядовим бійцем танкового десанту, вартовим і збройним майстром артилерійського ДОПу 263-ї стрілецької дивізії. Тричі був поранений. Член ВКП(б).
Після демобілізації працював прохідником на шахті № 5 «Дніпротоп». У 1948 році першим освоїв радянську породонавантажувальну машину. З допомогою породонавантажувальної машини УМП бригада Борзих пройшла 164 погонних метра корінного штреку, що дало змогу за місяць виконати завдання більш як на 300%. За впровадження у виробництво гірської техніки і встановлення всесоюзного рекорду проходження гірничих виробок Василь Лаврентійович Борзих був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
З 1952 року довгий час працював начальником дільниці № 1 шахти № 5-7 («Хрустальська») тресту «Краснолучвугілля» Іванівського району (потім — міста Вахрушеве) Луганської області.
Потім — на пенсії у місті Красний Луч Луганської області. Помер у серпні 1995 року.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957) орден Леніна (26.04.1957) орден Жовтневої Революції (1971) орден Трудового Червоного Прапора (1949) орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (6.04.1985) медаль «За бойові заслуги» (22.04.1944) дві медалі «За відвагу» (17.04.1945, 22.05.1945) медаль «За взяття Кенігсберга» дві медалі «За трудову доблесть» медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу» знак «Почесний шахтар» знак «Шахтарська слава» II ступеня (1963)
Джерела газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — 1959 рік — лютий.