Ян Леопольдович Ларрі (, ) (, Рига чи Підмосков'я, Російська імперія — , Ленінград, СРСР) — радянський письменник-фантаст і науковець латиського походження. Найбільш відомий його твір — фантастична повість «Незвичайні пригоди Карика і Валі».

З дитинства ріс безпритульним, здобув освіту біолога, фах журналіста. У фантастичних повістях зображував проблеми тогочасного радянського суспільства, за що піддавався критиці. Надсилав Йосипу Сталіну повість-антиутопію, намагаючись зберегти анонімність. Був викритий органами НКВС, репресований та засланий до таборів. Пізніше реабілітований.

Біографія Народився у Ризі або, згідно з власною автобіографією, поблизу Москви. Батько й мати рано померли, тому хлопець жебракував і жив безпритульним. Працював у корчмі, учнем годинникаря. Знайшов притулок у родині вчителя Доброхотова, який підготував його до складання гімназичного курсу екстерном. Утім, під час Першої світової війни Доброхотова мобілізували до армії, і Ян знову став волоцюгоюАэлита Ассовская. Как писатель Ян Ларри Сталина просвещал. В кн.: «Распятые: Писатели — жертвы политических репрессий». Выпуск первый — «Тайное становится явным», автор-составитель Захар Дичаров. Изд-во: Историко-мемориальная комиссия Союза писателей Санкт-Петербурга, «Север-Запад», Санкт-Петербург, 1993. .

У 1917 році Ларрі дістався Петрограда, де намагався поступити до університету, проте невдало. Через друзів батька у 1918 році записався до Червоної армії. Втім, невдовзі захворів на тиф, відстав від свого батальйону та знову залишився безпритульним.

У 1923 році переїхав до Харкова, поступив до біологічного факультету Харківського інституту народної освіти, а також влаштувався на роботу до газети «Молодой ленинец». В цей період написав та 1926 року видав свої перші дві книжки: «Сумні та веселі історії про маленьких людей» () та «Украдена країна» (українською) у видавництві «Книгоспілка»Евгений Харитонов. Приключения писателя-фантаста в «Стране счастливых»: Столетие со дня рождения Яна Ларри прошло незамеченным // Книжное обозрение, 2000, 19 июня (№ 25) — с.21 . З 1926 року переїхав до Ленінграда, де працював секретарем журналу «Рабселькор». Пізніше перейшов до газети «», де працював до 1928 року. У 1931 закінчив біологічний факультет Ленінградського державного університетуВиталий Карацупа. Ларри Ян Леопольдович. (3(15) февраля 1900 — 18 марта 1977). Архив фантастики .

У 1928—1931 роках видав низку книжок: «Вікно у майбутнє» (1929), «П'ять років» (1929, разом з Абрамом Лівшицом), «Як це було» (1930), «Записки конноармійця» (1931), «Країна щасливих» (1931). Радянська критика зустріла останній твір негативно: використовувалися такі епітети як «халтура», «пасквіль», «наклеп на нашу політику, на лінію партії», «агітка класового ворога» тощо. Книжку заборонили та вилучили з обігу. Тоді Ларрі вирішив припинити літературну діяльність. Він поступив до аспірантури під керівництвом професора Лева Берга.

До Берга звернувся письменник Самуїл Маршак з пропозицією написати науково-фантастичну книжку для дітей на біологічну тему. Берг переадресував запит своєму співробітнику Ларрі. Письменник швидко створив рукопис повісті «Незвичайні пригоди Карика і Валі», але редактори вимагали докорінної переробки, критикуючи задум та окремі розділи. Лише пряме втручання Маршака та його редакторська допомога дозволили книжці вийти у 1937 році.

У грудні 1940 року Ларрі написав анонімного листа Сталіну, до якого приклав першу главу свого роману-антиутопії «Небесний гість». У романі зображувався режим СРСР через 117 років після встановлення влади більшовиків очима марсіанина. Ларрі критикував сучасний йому стан справ: беззаконня, репресії, бідність, обмеження мистецтва. У листі він писав: «Ви ніколи не дізнаєтесь мого імені.» Проте він устиг відіслати всього 7 глав роману — вже у квітні 1941 року НКВС викрило письменника, а 11 квітня він був заарештований. 5 липня суддівська колегія Ленінградського міського суду винесла вирок за статтею 58 кримінального кодексу РСФРР (пункт 10) у 10 років таборів та 5 років спецпоселення.

У 1956 році реабілітований, повернувся до Ленінграда, жив у будинку 112 на проспекті 25 жовтня. Написав ще декілька дитячих книжок: «Записки школярки» (1961), «Дивна подорож Кука й Куккі» (1961), «Хоробрий Тіллі» (1970).

Ян Ларрі був одружений з Прасков'єю Іванівною (1902 — 1983), мав сина Оскара (нар. 1928)Ларри Я. Экстелопедия фэнтези и научной фантастики .

Твори

Повісті 1926 Украдена Країна 1930 Як це було () 1931 Записки конноармійця 1931 Країна щасливих () 1937 Незвичайні пригоди Карика і Валі () 1940 Небесний гість () (незавершено) 1961 Дивна подорож Кука й Куккі () 1961 Записки школярки ()

Оповідання 1926 Збірка «Сумні та веселі історії про маленьких людей» () Юрка Радіо-инженер Перший арешт Делегація Політконтролер-Міша 1939 Загадка простої води 1970 Хоробрий Тіллі

Нариси 1929 Скарбниця мін 1929 Вікно у майбутнє 1929 П'ять років (співавтор — Абрам Аронович Лівшиць) 1941 Сарана

Сценарій та екранізації 1931 Людина за бортом (автор сценарію разом з Павлом Стельмахом)Человек за бортом (1931). Энциклопедия Кирилла и Мефодия 1987 Незвичайні пригоди Карика і Валі (СРСР) 2005 Незвичайні пригоди Карика і Валі (мультфільм, Росія)

Переклади українською Ян Ларрі. Украдена Країна: [Повість] / Пер. з рос. Ол. Копиленко; Передмова Олекси Слісаренко. — Х.: Книгоспілка, 1926. — 172 с. Ян Ларрі. Незвичайні пригоди Каріка и Валі: Повість / Пер. Галини Тихонівни Ткаченко; Худ. Георгій Павлович Філатов, Ростислав Євгенович Безп'ятов. — К.: Веселка, 1985. — 256 с. 70 коп. 65 000 прим. (п) — підписано до друку 05.07.1985 р. Ян Ларрі. Незвичайні пригоди Каріка и Валі: Повість / Пер. Галини Ткаченко; Худ. Т. Нікітіна. — К.: Махаон-Україна, 2010. — 320 с. — (Весела компанія). 3 000 прим. (п) ISBN 978-966-605-660-6 Ян Ларрі. Незвичайні пригоди Каріка и Валі: Повість / Пер. Галини Ткаченко; Худ. Т. Нікітіна. — К.: Махаон-Україна, 2013. — 320 с. — (Весела компанія). 1 000 прим. (п) ISBN 978-617-526-585-7

Примітки

Джерела Никольская Т. Л. Ларри, Ян Леопольдович //КЛЭ. Т. 4. — М.: СЭ, 1967. Ст. 37-38. Евгений Харитонов. Приключения писателя-фантаста в «Стране счастливых»: Столетие со дня рождения Яна Ларри прошло незамеченным // Книжное обозрение, 2000, 19 июня (№ 25) — с.21 Аэлита Ассовская. Как писатель Ян Ларри Сталина просвещал. В кн.: «Распятые: Писатели — жертвы политических репрессий». Выпуск первый — «Тайное становится явным», автор-составитель Захар Дичаров. Изд-во: Историко-мемориальная комиссия Союза писателей Санкт-Петербурга, «Север-Запад», Санкт-Петербург, 1993. Виталий Карацупа. Ларри Ян Леопольдович. (3(15) февраля 1900 — 18 марта 1977). Архив фантастики (містить найповнішу бібліографію)