Битва за Бучач — військова операція Української Галицької Армії під час польсько-української війни 1918—1919 років, спрямована на звільнення тоді підконтрольного польським військам м. Бучача.
Передумови У 1919 року в ході Травневого наступу польські війська та затиснули УГА в невеликий трикутник біля Чорткова на південному сході Галичини.
7 червня 1919 року Українська Галицька Армія розпочала Чортківський наступ.
Хід подій Станом на 9 червня 1919 у Бучачі перебували по одному куреню польських полків 17, 18, 42 з групи генерала Францішека АлександровичаДенник, с. 5—6.. 10 червня 1919 р. було помічено два неприятельські полки (власне поодинокі курені двох полків) під час їх маршу з Монастириська в напрямі Бучача. Начальна Команда Галицької армії відіслала власний літак до Бучача, Монастириська та Тернополя. Того ж дня за місто розпочалися бої.Денник, с. 6.
10 червня 1919 р. передові частини II-го Корпусу УГА підійшли до міста, куди противник перекинув резерви, виявлені летунами УГА. Важливу роль при звільненні міста відіграла артилерія УГА.Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 195. — ISBN 5-7707-7867-9. Уночі на 11 червня поляки спробували вдарити з тилу силою в шість-сім полків, проте були відкинуті.
11є інша дата — 12 червня → Див.: Мельник І. Скок тигра // Zbruč. — 8 червня 2014. червня 1919 рПолянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — іл. — С. 46.. II-й корпус УГА рішучим наступом взяв Бучач — місто було визволене від польських військ. Першими увійшли в місто артилеристи сотника Степана Когута, батарейці Володимира Ґалана, які відбили сильну контратаку уланівЛитвин М., Науменко К. Історія Галицького стрілецтва. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 129. — ISBN 5-7745-0394-1.. Безпосереднім учасником подій був отаман Степан Шухевич, який відзначав дії начальника штабу II-го Корпусу УГА Альфреда Шаманека.
Водночас зі звільненням Бучача сотня бійців того самого корпусу взяла Монастириськ. Було здобуто дві гармати, багато кулеметів, рушниць та іншого провіанту.
Наслідки Після звільнення Бучача до УГА вступили близько 5 000 мешканців міста та повітуЛитвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 196.. 19 червня 1919 р. до міста переїхала НКГА, в Бучачі почала формуватися 16-та Бучацька бригада на чолі з комендантом отаманом Антіном Виметалем. У липні польські війська знову захопили Бучач.
Див. також 1. Битва за Язловець 2. Битва за Підгайці 3. Взяття Тернополя
Примітки
Джерела Денник Начальної Команди Української Галицької Армії . — Ню Йорк : Українська видавнича кооператива «Червона Калина» інк., 1974. — С. 5—7.